Корисні поради при вирощуванні ревеню

Як правильно виростити ревінь?

В черешках ревеню в середньому міститься 95% води, 0,5-1% азотистих речовин, 0,5-1% цукрів, 3-8% сухої речовини, 1,5-3% безазотистих речовин, 3-5% щавлевої кислоти, 1-2% яблучної кислоти і близько 10 мг% вітаміну С, інформує Ukr.Media.

Ревінь відомий в медицині як проносний і жовчогінний засіб, препарати якого широко застосовуються в лікуванні шлунково-кишкових захворювань. У їжу вживаються черешки листків, з яких готують компоти, киселі, варення, квас, вино.

Ревінь відноситься до сімейства гречаних. Це багаторічна рослина з потужним кореневищем, що йде далеко в грунт, і безліччю сплячих бруньок, за рахунок яких поновлюється ріст листя і квіткових пагонів. Розмножується ревінь шляхом ділення цих бруньок. У дорослого 4-6-річного кореневища є 5-6 відгалужень. На кожному з них розташовано до 6-7 бруньок, мають зародкові стебла з квітками в зародковому стані. У підстави кореневища розташовуються молоді бруньки – ростові (вегетативні).

Бруньки з репродуктивними органами починають розвиватися при відростанні рослини, формують квіткове стебло і насіння. З вегетативних бруньок частина залишається в сплячому стані. Кожна з них повторює приблизно такий цикл розвитку: 12-й рік – вегетативний ріст, 2-й або 3-й – формування насіння і відмирання.

Листя на довгих черешках, соковиті, зеленого, рожевого або червоного забарвлення, зібрані в розетку. Листкова пластинка суцільна, з хвилястим краєм, овальної або трикутної форми, досягає розміру 70 на 80 сантиметрів, особливо у вологі роки. На другий рік, через 40-50 днів після початку відростання листя, з’являються квіткові стебла. Вони досягають висоти 2-2,5 метрів, порожнисті, мають довгі міжвузли. На стеблах розташовані сидячі, порівняно не великі листя.

Стебла закінчуються суцвіттям у вигляді волоті. Квітки дрібні, білі, їх аромат приваблює багато комах. Насіння коричневі, тригранної форми, з крилаткою. З появою квіткового стебла утворення нових листків призупиняється, а в період дозрівання насіння розетка листя поступово відмирає, і тільки після вирізки пагонів починається вторинний ріст листя. При своєчасному виламуванні стебел приріст розетки листків спостерігається протягом усього літа, що дозволяє подовжити термін збору черешків ревеню з садової ділянки.

Ревінь – холодостійка рослина, в суворі малосніжні зими не вимерзає, починає відростати відразу після танення снігу. Молоді бруньки переносять заморозки до 2-6 градусів холоду. Ріст і розвиток ревеню спостерігається при температурі від 2-х до 18-ти градусів тепла. При більш високій температурі 25-27 градусів рослини ростуть і розвиваються дуже швидко.

При нестачі вологи приріст черешків гальмується, вони швидко грубіють і мають неприємний смак. У вологі та прохолодні роки ревінь дає соковиті і м’ясисті черешки, на 20-30 днів подовжується період вегетації.

Ревінь не вимогливий до світла, його цілком можна розміщувати на затінених ділянках, у міжряддях плодового саду, біля огорож, будівель. Грунт повинен бути легкий, родючий, так для розвитку потужного куща потрібна велика кількість поживних речовин.

Ревінь добре розмножується діленням кореневищ. Його ділять на кілька частин, кратних видимим бруньок на кореневищі. Таке розмноження найчастіше практикується в садах, на присадибних ділянках і, особливо, при отриманні нових сортів. Цей спосіб дозволяє ретельно вибирати рослини з ранньостиглості, за забарвленням черешків, вмістом вітамінів.

При вегетативному розмноженні урожай черешків у перший рік посадки буває таким же, як на 2-3-річній плантації при розмноженні насінням. Слід враховувати, що центральні бруньки куща дають квіткові пагони в перший же рік, а бічні – на 2-3-й рік після посадки. Цю закономірність треба враховувати при виборі посадкового матеріалу, відбираючи високопродуктивні кущі з пізнім цвітінням.

Хороші результати може дати річний липневий посів, який приурочується зазвичай до дощової погоди. При цьому до кінця вегетації формується розвинена розетка листя з достатнім запасом поживних речовин, що сприяє кращій перезимівлі рослин. На наступний рік, як правило, ревінь готовий до прибирання вже до 20-30 травня. Отже, весняний посів дає продукцію вже в рік посіву до осені, а літній посів – до весни наступного року. Тому цілком прийнятні обидва способи в наших умовах.

Розсадний спосіб, який рекомендується як основний спосіб насіннєвого розмноження, не має переваг перед безрозсадним, так як вимагає великих витрат праці при вирощуванні розсади, пересадки і поливі рослин.

З настанням фази цвітіння зростання нового листя майже припиняється, а не вирізані черешки грубіють. Після дозрівання насіння, в середині липня, починається вторинний ріст листя, що дає додатковий урожай черешків. Таким чином, садівники можуть робити два зрізи – весняний і літній – для збору врожаю ревеню.

Навесні рослина містить від 40 до 60 мг% вітаміну С на 100 грамів продукту. Це означає, що для задоволення добової потреби людини у вітаміні С цілком достатньо одного-двох черешків. В період бутонізації вміст вітаміну С значно зменшується, а до осені, при повторному відростанні, знову підвищується.

Ревінь може рости на одному місці 10-12 років, але з 5-6-річного віку листя і черешки стають дрібними, малосоковитими. До цього періоду є сенс закласти нову грядку ревеню.

Агротехніка обробітку ревеню нескладна. Вона полягає в ранньовесняному перекопуванні міжрядь з внесенням гною, торфу з додаванням мінеральних добрив. Протягом літа проводять дво-триразове розпушування грунту. При цьому вирізаються квіткові стебла. Зрошення ділянки підвищує якість продукції та подовжує період надходження врожаю. При вирізці черешків слід залишати одну третину листя, щоб не послабити рослину. Зрізані черешки без переробки можуть зберігатися в охолодженому вигляді 5-6 днів.