Марина заміжня за Адланом вже 3 роки. Родичі з обох сторін були проти. Дівчина мусульманство не прийняла, що ще більш розлютило свекруху. А після того, як вона одного разу прийшла до молодих для розмови, їхнє життя перевернулося

Нещодавно гуляючи в парку з сином помітила заплакану дівчину. Одягнена вона була добре, запідозрити в ній даму без певного місця проживання я не могла. Син мирно спав у колясці, а я пішла дівчину заспокоювати.

Звуть її Марина, їй 25 і вона заміжня. Чоловік мусульманин. Так ось, Марина одружена з Адланом вже 3 роки. Родичі з обох сторін були проти. Дівчина мусульманство не прийняла, що ще більш розлютило свекруху. Після весілля молодята переїхали в квартиру Марини, яка дісталася їй від бабусі. Через кілька місяців Марина дізналася, що скоро стане мамою, молоді були щасливі, чого не скажеш про батьків.

Сторона чоловіка навідріз відмовилася приймати ще не народжену дитину. «Самі впораємося» подумали молоді, чоловік працював на заводі і отримував непогані гроші, Марина теж вдома не сиділа, та й певні накопичення у неї були. І ось, коли дівчина була на 6 місяці вагітності в гості нагрянула свекруха. З невісткою вона говорити відмовилася, пішла з сином в іншу кімнату і більше години вони про щось розмовляли. Після того, як матінка пішла Адлан сказав Марині, що всі їх накопичення (майже 40 тисяч гривень) віддав матері. Та взяла кредит, а він як чесний син зобов’язаний допомогти.

Марина була приголомшена, але заперечувати не наважилася. Далі більше! Половину зарплати чоловік став віддавати батькам. Просто допомогти, ну і кредит погасити. Виявляється свекри взяли ще один, син повинен допомагати. Після народження дитини Марина працювати не могла. А чоловік все більше грошей віддавав матері. Марина економила на всьому! Памперси- багаторазові, дитячі речі віддавали подруги, добре що молоко було, не було потреби в сумішах. Чай був пакетований, найдешевший, на обід найдешевші макарони. А свекри тим часом зробили шикарний ремонт і купили машину.

Марині довелося рано віддати дочку в садочок і вийти на роботу. Вона навмисне приховувала від чоловіка доходи, відкладаючи гроші для себе. Чоловік став агресивним, зривався на дружину і дочку, став часто пропадати у батьків. І ось епілог, кілька днів тому Адлан знайшов «заначку» Марини! Кричав, що вона меркантильна! Ну і гроші звичайно забрав.

Ось дівчина і ридала на лавці. Сказала що на розлучення заяву подала, але чоловіка боїться. Ми попрощалися, а у мене до цих пір осад на душі. Чи можливо таке, що чоловік не батькам гроші давав?