Навіть не здогадуємося, що їмо. Чим же нафаршировані наші сосиски? Журналістське розслідування(відео)

Улюблена їжа багатьох дітей і багатьох дорослих – ковбаска, сосиски. Журналісти ТСН.Тижня зазирнути під обгортки. І під мікроскопом роздивилися склад. Як правило такий: м’ясо, прянощі, харчові добавки і маловідоме: ММО, пише ТСН.

Після нашого розслідування ці букви ви не забудете, бо те, що позначають вони, в цивілізованій Європі просто викидають на смітник.

Фаршем, яким не всі господарі готові годувати собак, напхані такі апетитні на вигляд сосиски, ковбаси, пельмені, млинці. За яскравими обгортками, привабливими написами й доступними цінами – нахабна підміна.

Почати треба з трьох букв – ММО. Ця абревіатура розшифровуються як “м’ясо механічної обвалки”. Готується воно з кісток, курячих голів, хрящів, сполучних тканин, шкіри, жиру, протиснутих через спеціальну м’ясорубку. По суті – це відходи, які потрібно утилізувати. Або переробити на їжу для тварин. Але під сильним пресом ММО перетворюється на промисловий фарш для людей. І потрапляє до сосисок, ковбас та напівфабрикатів.

“Це умовно пишеться, що це м’ясо, а в складі можуть бути і хвости, і лапи, і курячі голови, і корсети. Тобто, за рахунок кістки, яка подрібнена, збільшується маса. І ось ця маса потрапляє до м’ясних виробів”, – каже голова ГО “Громадський контроль захисту прав споживачів” Владислава Миронова.

ММО вкрай вигідне, бо здешевлює усе в рази. Але з ціною падає і харчова цінність. Замість білка ви отримуєте кальцій із жиром. Натомість росте небезпека фiзичного уpaження. Мікроскопічні кicткові гoлки здатні буквально впиватися в стравохід, шлyнок і кuшкiвник людини.

Як знайти сосиски зі справжнього м’яса? З головою організації “Громадський контроль захисту прав споживачів” йдемо на закупи. Із полиць супермаркетів беремо продукти із фаршем на експертизу. І помічаємо, що виробники у складі часто пишуть саме абревіатуру ММО, або ММД – “м’ясо механічного дообвалювання”, щоби більше заплутати у термінах й без того необізнаних споживачів.

Помітка “Вищий сорт” на етикетці означає, що у ковбасі чи сосисці має бути лише м’ясо. Натомість у продуктах “першого ґатунку” вже можна домішувати і “м’ясо механічного обвалювання”. Державний стандарт це дозволяє.

На аналіз взяли продукти вищого сорту і одні сосиски першого для порівняння – чи всі виробники чесно вказали склад на етикетці. Це все перевірять у незалежній лабораторії.

У м’ясопереробному цеху у Дніпрі у ніс врізається суміш запахів спецій, дезінфекційних засобів та м’яса. І це, до речі, перший показник якості – власна бойня. Яловичину і свинину – головні інгредієнти – можна побачити на власні очі. Цей процес називається ручне обвалювання: кожну кісточку працівники вирізають вручну. І сортують м’ясо на вищий і перший сорти.

На півтонни такого фаршу йде тазик спецій, пів мішка сухого молока, нітрит натрію, щоб зберігався колір, лід і усе це ретельно змішується в апараті, схожому на центрифугу.

А далі фарш набирає форму сосиски чи ковбаси. Саме тому, що сосиски м’ясні, розказує мені керівник виробництва, їхні ціни в рази вищі за ціни конкурентів.

“Коли наші конкуренти влаштовують акції і пишуть, що ковбаса “Лікарська” по 80 грн за кг, я розумію, що це по сировині, без оболонки, за вартістю комерційних умови мереж – це неможливо. Якщо там м’ясо вищих сортів коштує в районі 80-90 грн за кг. Якщо говоримо про свинину. Якщо це яловичина, то буде дорожче 100 гривень”, – стверджує виробник.

Тож, на полицях супермаркетів продукт зі справжнього м’яса не може коштувати менше за 100-150 гривень. Товари з  кісток – удвічі дешевші. Але висока ціна і напис “вищий ґатунок” не означає, що вас не обманули. За результатами експертизи кісточки знайшли в усіх продуктах вищого сорту і в дитячій ковбасі теж кістки.

“Найвища кількість була у сосисках вищого сорту. Це може свідчити про те, що виробники використовують окрім тієї сировини, яка передбачена на сьогодні Держстандартом, м’ясо механічного обвалювання. В сосисках вищого сорту дуже високий вміст 0,7% – це дуже близько до ковбас першого сорту”, – коментує заступник керівника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП “Укрметртестстандарт” Тетяна Шатаєва.

Та ще більше вражає розмір кісточок – від 1 міліметра до 2 при максимальній нормі 0,5. Ці штуки здатні буквально нашпигувати слизову оболонку шлунка чи кишківника. А двоміліметрові скалки в горлі дитини – взагалі реальна небезпека.

І це ще ми не кажемо про бактеріальну небезпеку. Бо йдеться про найбільш забруднені частини тварин. Через мікробіологічну специфіку термін зберігання такого псевдом’яса вкрай короткий. Будь-яке порушення перетворює його на отруйну масу.

Але чому такий обман можливий у нашій країні – запитали у керівника Держпродспоживслужби, якого після інтерв’ю з ТСН.Тиждень звільнили.

“Ми наявність або кількість ММО не перевіряємо. Ми не перевіряємо кістковий залишок, тому що він регулюється не обов’язковими вимогами безпеки, а державним стандартом. А Держстандарт є добровільними до використання. будемо провадити дискусію із міністерством розвитку, торгівлі і МОЗ, щоб убезпечити споживачів”, – каже колишній керівник Володимир Лапа.

Та ще цікавіше, звідки те м’ясо механічного обвалювання береться взагалі. Його масово везуть нам із Європи. Бо там такого не їдять. Утилізувати, тобто знищувати, це сміття дорого. Деякі виробники домовляються і збувають ці відходи на корми для тварин. Та більшість везуть до нас, як на звалище. За 9 місяців цього року аж 90 тисяч тон курячих кісток, голів і ніг перетнули наші митниці. І це в рази більше, ніж будь-яке інше м’ясо. І ми все це з’їли.

А наші м’ясопереробні цехи скуповують це ММО, бо дешево. В середньому один євро за брикет вагою близько 7 кілограмів. Дешеві сосиски із дешевим начинням і з безкарним написом “вищий сорт” легко потрапляють на полиці великих супермаркетів. Та зовсім скоро завозити ММО в Україну стане складніше.

“Від 24 листопада ніхто з імпортерів не зможе в Україну завозити ММО до того моменту, поки ЄС з Україною не підпишуть угоду про сертифікат, якої безпечності та якості завозиться продукція”, – каже Владислава.

І справді український виробник, що виготовляє непідробний вищий сорт, каже, що доступу на ринок ЄС просто немає. Хоч продукція інколи краща, ніж у них.

“Європейці сюди можуть везти продукцію свою будь-якого асортименту в будь-якій кількості, немає обмежень. Тоді як ми свою продукцію не можемо провести навіть в приватному порядку. Навіть, щоб продукцію на виставку привезти”, – скаржиться виробник.

За обман на маркуванні виробникам фальсифікату загрожує штраф від 80 до 120 тисяч гривень. І йдеться, зокрема, про відому марку. Торгові мережі теж мали б відреагувати на це щонайменше чималою пенею за порушення умов контракту. Боротьбу з фальсифікаторами і продавцями їхнього сміття ТСН.Тиждень продовжить.

За матеріалами.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Источник