Жодної паніки, але всі мають бути готовими до війни — ГУР

П’ять років російської агресії. Українці дізналися, що таке гібридна війна: Росія б’є по всіх фронтах, використовуючи різні засоби і способи. Проте не виключена можливість і повномасштабних дій, тим більше, що наша розвідка продовжує фіксувати нарощування угруповання військ РФ біля кордонів України.

Яка ситуація станом на сьогодні? Що відбувається в анексованому Криму, на території окупованої частини Донбасу і біля кордонів України? Які є ризики і загрози?

Про це та багато іншого представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький розповiв у інтерв’ю заступнику шеф-редактора OBOZREVATEL Ганні Молчановiй.

— Наприкінці минулого року вперше в Україні було введено воєнний стан. Для багатьох українців це стало шоком, люди виявилися неготовими, незважаючи на анексію Криму, окупацію частини Донбасу і тривалі бойові дії. З 1 грудня, за даними військової розвідки, поблизу нашого кордону російські війська отримали оперативну готовність і здатні виконувати завдання на території України.

— Варто все ж таки “відштовхнутися” від 25 листопада. Події у Керченській протоці стали, по суті, показником, наскільки виріс рівень воєнної загрози для нашої країни з боку Російської Федерації.

Чому це сталося. По-перше, нарощування угруповання РФ почалося біля наших кордонів з перших днів збройної агресії проти України у 2014 році. Почали процес створення дивізій, які зараз стоять не просто біля нашого кордону, а на відстані всього від 15 до 50 кілометрів до нього.

На початку агресії проти України в цих місцях стояли батальйонно-тактичні групи РФ, які прибували з різних частин Росії — з Санкт-Петербурга, Московської області, Центрального військового округу, Східного військового округу. Вони заходили на нашу територію, вели бойові дії, по ротації виходили. Деякі залишалися поблизу наших кордонів, але це була не постійна присутність.

У 2014 році було ухвалене рішення не тільки про анексію Криму, а й про захоплення України, повернення нашої держави під контроль РФ.

А коли Росія на першому етапі втратила стратегічну ініціативу і була зупинена, після цього вирішила на постійній основі розмістити біля наших кордонів нові дивізії, нові війська. Цей процес розпочався у 2015 році.

Почалися переміщення бригад із Центрального і Західного військових округів РФ до нашого кордону. Спершу вони жили в наметах — це були польові табори, тощо. Відбувалося накопичення техніки. А у 2016-17 роках почалося активне будівництво, зведення інфраструктури: казарм, штабів, полігонів… Стоїть дивізія чи полк — все, що стосується постійного перебування, повністю забезпечене. Включаючи житлові будинки для офіцерського складу.

І до грудня 2018 року вони вийшли на оперативну готовність. Коли ці розгорнуті дивізії укомплектувалися, провели навчання, взяли участь у стратегічних навчаннях Збройних сил Росії (їх кілька разів цього року перевіряли комісії з Москви, з ГШ) — зробили висновок, що вони готові до бойового застосування.

— З чим пов’язана груднева активність?

— Почався новий навчальний період у Збройних силах РФ — зимовий. Як традиційно було — спочатку індивідуальні заняття, потім відділення, взвод, рота… А зараз ці періоди, сам процес бойової підготовки дещо змінився. Тепер вони відразу починають з проведення навчань.

Наприклад, у Чорному морі, у Криму, 5-8 грудня були проведені широкомасштабні навчання із залученням повітряно-десантних військ, військово-транспортної авіації, корабельного складу, авіації армійської, авіації тактичної, літаків-заправників…

Тобто протягом тижня вони відпрацювали всі питання, що стосуються перекидання ПДВ на територію Криму, проведення повітряних і морських десантних операцій, проведення збору корабельного угруповання і ураження об’єктів, які розташовані в акваторії Чорного моря.

Ці навчання мали не тільки продемонструвати нам і всій міжнародній спільноті силу і перевагу РФ у Чорноморському регіоні, а й стати досить потужним сигналом для населення їхньої країни. Бо режим санкцій все ж таки діє. Візьмемо ті самі ціни на нафту — для Росії це дуже потужний удар.

І для того, щоб утриматися, режим дає сигнал населенню: ворог — це Україна, це Захід, це США…

Відбулася мілітаризація не тільки наших окупованих територій, а, по суті. всієї європейської частини Російської Федерації. Все поступово накопичувалося, накопичувалося…

І зараз ми вже не можемо сказати, що Росії необхідний якийсь час для підготовки широкомасштабних дій проти України — вони можуть початися за один-три дні.

Бо війська РФ стоять у нас на кордоні. Пройти всього 15-50 кілометрів — на це потрібен один день – і вони будуть на нашій території.

А збройна агресія проти наших кораблів продемонструвала готовність РФ.

Росія повністю контролює Азовське море і здатна будь-якої миті закрити Керченську протоку — пропускати тільки тих, кого захоче. По суті, блокада Азовського моря вже є.

— Прикордонна служба ФСБ Росії почала зупиняти і обшукувати судна у Керченській протоці ще наприкінці квітня. А у травні вже багато хто бив на сполох — події розвивалися по висхідній.

— Щойно було відкрито Керченський міст, багато наших пересічних громадян, багато політиків говорили: та ну, міст не побудують або він завалиться, як було в 40-х роках тощо.

Але ж треба розуміти, що, по-перше, сучасні матеріали, сучасні технології набагато прогресивніші, ніж у минулому столітті. По-друге, цей міст має не тільки стратегічне значення для Російської Федерації, для перекидання угруповань на окуповані території Криму, але цей міст дозволятиме контролювати Керченську протоку.

Коли тривав процес делімітації кордону (в 2006-2008 роках), коли ми майже вийшли на процес узгодження договору про державний кордон, проблемним питанням тоді залишалася саме Керченська протока (Керч-Єнікальський судноплавний канал), бо вона, по суті, при поділі відходила Україні.

А події 2003 року, коли росіяни почали будувати дамбу до острова Тузла — Росія вже тоді хотіла змінити лінію держкордону. Щоб Керченська протока (по Керч-Єнікальському каналу) — це була середина. Щоб кордон проходив по ній, а не по острову Тузла.

І якщо ми говоримо про сьогодення, то Росія фактично досягла тієї мети.

Одне із завдань Росії, і це чітко простежувалося у 2014 році, на самому початку агресії — це позбавлення України виходу до світового океану, повна блокада нашого узбережжя. Як Азовського, так і Чорного морів. Крим був тільки першим етапом.

Потім – проект “Новоросія”, який передбачав захоплення території України від Харкова до Одеси. Цей план, тільки гібридним, “повзучим” методом, зараз намагається реалізувати Російська Федерація.

Набагато складніше Росії буде з Чорним морем, на берегах якого розташовані інші країни. В односторонньому порядку, як РФ діяла і діє з Азовським, із Чорним морем їй не вдасться “вирішити питання”. Морські конвенції, морське право… І важливий фактор — потужна підтримка України за фактом збройної агресії в районі Керченської протоки.

Росіяни і той самий Путін бачать цю реакцію світової спільноти. Вони розуміють, що в разі подальших подібних агресивних дій реакція теж буде відповідною.

— А чи розуміють? Санкції одні, другі, треті… Якщо керуватися чистою логікою (є дії — є наслідки), вже давно б усе завершилося.

— Вони чудово розуміють наслідки і коригують свої дії

— По ходу.

— Аякже. Перше таке коригування, за нашими оцінками, відбулося у травні 2014 року, Спочатку просувався проект “Новоросія”, а потім трапилася Одеса. І після цього російські спецслужби були змушені внести зміни до свого первісного плану. Була повзуча агресія з використанням проросійських елементів, п’ятої колони… Відбулися події в Донецьку і Луганську…

Так і зараз. Ми не виключаємо, що буде коригування планів і будуть використані гібридні підходи.

Наприклад, економічні проекти, які РФ просуває у Чорному морі. Три наших родовища, які вони захопили після анексії Криму — росіяни на них уже господарюють. Вони відкрито заявляють: так, це наша територія.

Посилили охорону захоплених газових вишок, активно їх використовують для ведення розвідувальної діяльності. І не виключено, що якось скажуть, мовляв, є загроза терористичних актів чи будь-яких інших дій, і що вони “мають захищати територію”.

На сьогодні мінімум один бойовий корабель Чорноморського флоту здійснює захист цих вишок. Будь-якої миті “охорона” може бути посилена.

Інші інфраструктурні проекти РФ, крім мосту — прокладання газопроводу. І це теж може стати приводом для посилення присутності і закриття Росією будь-якого району, проведення певних дій. Звісно ж, це буде підноситися під соусом: ми ж не просто так захотіли, для нас є загроза.

Росія в більшості випадків, як у випадку з Керченською мостом, відразу ж в інформпростір викидає заяви, навішує ярлики, проводить потужні інформаційні компанії.

— Про інформаційну війну і реакцію світової спільноти давайте поговоримо трохи пізніше, а зараз повернемося до реакції українців на озвучені дані про можливість широкомасштабних дій.

— Щодо паніки наведу один приклад. Якось я брав участь в одній програмі на ТБ — тоді було загострення на лінії фронту. Подзвонила жінка, судячи з голосу — десь за 60, і сказала дуже гарні слова: “Те, що ви розповідаєте, не вважайте залякуванням населення. Ми маємо бути проінформовані і завжди бути готовими до розвитку більш критичної ситуації”.

І це правильно. Озвучені дані — не залякування, а реальна оцінка тих загроз, які існують. І ця загроза прописана у стратегії національної безпеки.

Якщо говорити про військову доктрину, там чітко сказано: на сьогодні актуальною загрозою нашій національній безпеці є посилення угруповання російських військ біля нашого кордону.

Якщо це посилення відбувається, а воно може мати різні форми (розгортання нових з’єднань, проведення стратегічних навчань, під час яких до кордону стягуються військові сили) — відповідно, підвищується рівень загрози.

— Станом на сьогодні: як військова розвідка оцінює рівень загрози?

— Він високий. Він свідчить про те, що Російська Федерація тим угрупованням військ, яке у неї є, і в тій готовності, здатна проводити широкомасштабні наступальні операції. На дану загрозу Україна реагує усіма можливими способами. Це об’єктивна реальність.

Багато хто каже: а чому у 2014 році ми не очікували наступу Росії? Ми просто були не готові — в першу чергу морально. І повертаючись до слів тієї простої жінки — готовими мають бути всі.

Наша історія свідчить про те, що ми весь час стикалися з проблемами від сусідів. Ми не можемо їх “прибрати з карти”, проте свою політику зобов’язані вибудовувати з урахуванням цих факторів. З урахуванням потенціалу таких сусідів, того, чи є територіальні претензії або інші проблемні питання. І, відповідно, бути готовими до адекватних дій.

Ми говорили, що в Криму є іноземна військова база (російська), яка постійно перебуває у боєготовності і яка активно готується до певних дій на Кримському півострові. І це було прописано в тих документах, де чітко позначено: одна із загроз — це військова присутність РФ на нашій території. На жаль, нам не вдалося вирішити це питання до 2017 року, як планувалося — коли закінчувався договір щодо Чорноморського флоту ВМФ Росії у Криму. Почалася агресія Росії.

Підводні човни ЧФ РФ під час навчань у Чорному морі (2018 р.)Поділитися

Підводні човни ЧФ РФ під час навчань у Чорному морі (2018 р.)

На сьогодні Кримський півострів — як непотоплюваний авіаносець. Він виконує свою роль. Ті самі функції, як і за часів Союзу.

— Непотоплюваний, але з великими проблемами. Для населення.

— Для Росії головне завдання — бази та узбережжя, а проблеми решти території Криму, населення, інфраструктури, сільського господарства її не хвилюють.

— Тим не менш Крим називають улюбленою іграшкою Путіна, це визнає і його близьке оточення. І у цієї “іграшки” гостра проблема з водою, що може стати причиною для агресивніших дій РФ. У грудні було озвучено, що в разі повномасштабної агресії Росії в Луганській області під обстрілами можуть опинитися 83 населених пункти, в яких проживають 130 тисяч осіб. І на засіданні комісії у військово-цивільній адміністрації обговорювалися всі аспекти евакуації. Але є ще, наприклад, Миколаївська, Херсонська області.

— Під час воєнного стану керівники, зокрема адміністрацій, вжили певних заходів. Це стосується і цивільної оборони, і питань захисту різних об’єктів інфраструктури тощо. Всі мають бути готовими до війни.

Навіть якщо не оголошено стан війни з Росією, то де-факто озброєна гібридна агресія триває, вона не припиняється.

Далі. Згадайте навчання, які російська армія провела на початку грудня — тоді біля Джанкоя висадився повітряний десант. Ви ж розумієте, що не важко пролетіти ще, наприклад, 15 кілометрів і висадити його у Херсонській області.

Зазначу, що захоплення об’єктів інфраструктури в цьому регіоні Росія активно відпрацьовувала ще у 2015 році. Саме з цієї причини у Джанкої був розміщений вертолітний полк. Зараз там поставили дивізіон комплексу С-400. Там перебуває батальйонна тактична група, яка готова провести операції. Там же відпрацьовуються питання залучення повітряно-десантних військ, які можуть бути перекинуті на нашу територію.

На території Криму на бойовому чергуванні перебувають чотири дивізіони російських зенітних ракетних систем С-400 “Тріумф”. В одному повному дивізіоні — 12 пускових установок, кожна несе по 4 ракети.Поділитися

На території Криму на бойовому чергуванні перебувають чотири дивізіони російських зенітних ракетних систем С-400 “Тріумф”. В одному повному дивізіоні — 12 пускових установок, кожна несе по 4 ракети.

Мета — так, одна: це наші інфраструктурні, стратегічні об’єкти. Це стосується Каховського водосховища, системи енергозабезпечення, взагалі забезпечення життєдіяльності Криму. Це об’єкти першочергового ураження, захоплення — в разі широкомасштабних агресивних дій Росії. Про це треба говорити.

Жодної паніки, але всі мають бути готовими до війни — ГУРПоділитися

(Далі буде…)