І ось тепер, коли я отримала спадок, батьки згадали про мене! Ха! Я півжиття доглядала за бабусею і дідусем. Я заслужила

До 13 років я була єдиною дитиною. Батьки зі мною возилися, балували. Але, зізнаюся, бабусю з дідусем я завжди любила більше. Обожнювала проводити літо у них. Вони жили в місті біля моря, в Одесі, і на канікулах я завжди у них гостювала.

І ось, коли мені було 13 років, мама дізналася, що знову в положенні. З тієї самої миті, як вона оголосила про це всій рідні, з нею стали носитися. Таке відчуття, що я стала порожнім місцем, а вся увага приділялася і належала моєму ще не народженому братові.

Якраз почалися літні канікули, і бабуся з дідусем покликали мене до себе. Мама була тільки рада. Вона була вся повністю поглинена своїм станом. Ходила на всякі курси для майбутніх мам і все таке. Я теж була рада виїхати.

Квартира у нас була невелика. Я розуміла, що коли народиться дитина, мені доведеться несолодко. Бабуся теж це розуміла. Вона сіла, поговорила зі мною, як з дорослою, і запропонувала жити у них з дідусем. Я погодилася. Мама з татом мене легко відпустили. Здається, вони тільки пораділи, що позбудуться від мене, проблемного підлітка.

Прожила я з бабусею і дідусем чотири роки. Потім в цьому ж місті вступила до університету. В цей час дідусь заслаб. Я допомагала бабусі, як могла. Доглядала за ним, ледве встигала здавати сесії. Просто не могла залишити їх в такій ситуації, вони для мене – найрідніші люди у світі.

Коли дідуся не стало, бабусі було дуже важко. Вони сорок років прожили душа в душу. Я не відходила від неї ні на крок. Няньчилася з нею, як з маленькою дитиною. Не мала часу на особисте життя. Дуже хотілося їй допомогти.

Через кілька років бабуся теж злягла. Батьки про це знали, але ніяк не допомагали, тільки охали по телефону.

Я постійно йшла з роботи раніше, доглядала за нею, наймала доглядальниць. Грошей ледь вистачало. Коли бабуся приєдналася до дідуся, з’ясувалося, що квартиру вона заповіла мені.

І ось тоді батьки згадали про моє існування! Почали качати права і говорити, що ця квартира моя і мого брата навпіл. Що він теж спадкоємець, а якщо я відмовлюся її продати і розділити гроші, вони будуть вирішувати питання через суд.

Брат якраз закінчує школу, вони хочуть забезпечити його житлом.

Квартиру я переоформила за заповітом. Тепер мама, тато і брат зі мною не спілкуються. Але тітка, мамина сестра, по секрету мені сказала, що вони збираються наймати адвоката.

Мені просто плакати хочеться від такої несправедливості. Я півжиття доглядала за бабусею і дідусем. Я заслужила від них таку подяку! І продавати квартиру я не хочу, це мій дім! Я збираюся боротися, але як?