Коли чоловік залишив мене і пішов до іншої, я вирішила поїхати за кордон на заробітки. Я мріяла заробити багато грошей, щоб купити власний будинок і переїхати жити в село. Квартиру я залишила дітям, а сама поїхала в Польщу

Чимало часу минуло відтоді, як чоловік мене залишив, він пішов до іншої, а я вирішила що поїду на заробітки в Польщу. Я мріяла, що зароблю собі гроші на невеличкий будинок і переїду жити в село. Завжди мріяла мати будинок в селі. Діти вже дорослі, одружені, забезпечені, вони живуть окремо. Я їм залишила свою квартиру, яку вони здають в оренду і беруть собі гроші за це, поки мене немає вдома.

З пошуком хорошої роботи та переїздом, мені дуже допомогла моя хороша знайома, яку я багато років знаю, вона там працює вже багато років, вже навіть одружена. Там я зустріла чоловіка, його звали Ян, він за мене старший на 10 років.

Ян дуже привітна і добра людина. Жив він один, дружини давно не стало, а діти живуть вже давно окремо в іншому місті. Часто після роботи, Ян зустрічав мене, і ми гуляли містом, він розповідав історію міста, та різні життєві історії, розповідав про свою родину та своє життя.

Згодом я дізналася, що чекаю дитину. Я була здивована, це було для мене неочікувано і я не знала, чи говорити мені про це Яну.

Як не дивно, але він дуже зрадів, коли я йому повідомила цю новину. Запропонував залишитися тут з ним, ростити нашу дитину разом. Мені так приємно стало, давно вже не відчувала такого щастя. Я зрозуміла, що це саме та людина, яка добре дбатиме про мене, можливо, це і є моя доля і я зустріла своє щастя.

Але є дуже багато “але”. Моя мрія – чому власне я сюди приїхала. Що скажуть мої та його діти, як відреагують на таку новину наші родини, адже ми вже не молоді давно. Своїм дітям я ще не говорила нічого, навіть поки не уявляю як їм про це повідомити. А що скажуть рідні Яна, як відреагують, що зовсім чужа людина, ще й настільки молодша, ввійде в їхню родину з дитиною.

У мене зараз багато думок, не знаю, як прийняти вірне рішення. В душі хочу повернутися в Україну, адже там я почуваюсь набагато впевненіше, все знаю. Там рідні, своя квартира. Я б змогла виховати дитину самостійно. Збережень які я відкладала на будинок, вистачить щоб підняти на ноги майбутню дитину. Але теж хочу бути щасливою, не знаю, чи залишатися тут.

Я здається і справді закохалась. Але чи вийде в нас спільне майбутнє?