– Ми тебе виростили, душу і і гроші в тебе вклали, тому тепер ти маєш нам допомагати і забезпечувати! – заявила мені мама.

– Ми тебе виростили, душу і і гроші в тебе вклали, тому тепер ти маєш нам допомагати і забезпечувати! – заявила мені мама. Батьки чоловіка нашу допомогу не приймають, говорять, щоб ми витрачалися на себе і дітй. Ми їм раз всього путівку подарували. Мої ж весь час вимагають!

***

Наші з чоловіком батьки вже пенсіонери, живемо все в одному місті. У мене ще є молодший брат, а чоловік єдина дитина в сім’ї.

Ми нормально заробляємо обоє і завжди намагаємося допомогти батькам, не тільки грошима, а й одягом і продуктами. Але у батьків чоловіка пенсії більші, то вони категорично відмовляються від будь-якої допомоги, завжди говорять, щоб ми витрачали гроші на себе і дитину. Вдалося лише одного разу умовити їх прийняти від нас у вигляді подарунка до річниці їхнього спільного життя путівку в санаторій. Потім вони довго ще дякували, що так добре відпочили.

Мої ж тато і мама охоче приймають допомогу, більш того, постійно люблять розповідати, які у їх знайомих або колишніх товаришів по службі діти хороші, допомагають батькам постійно, купують все. Ми тільки за останні два роки купили їм мікрохвильовку, новий телевізор, недавно купили новий диван, не рахуючи допомоги по дрібницях, всякі продукти і одяг.

На день народження татові ми подарували дорогий годинник, які він віддав моєму братові, сказав, що йому потрібніше, а він і без подарунка якось проживе. Довелося купувати йому ще один. І це при тому, що брат обмежився привітанням батька по телефону!

Дійшло про того, що мама мені дзвонить і каже, що ось у них вже два дні, як закінчився пральний порошок і питає, коли я приїду і привезу. Мені вже перед чоловіком незручно, що вони так себе ведуть.

Не подумайте, мені не шкода грошей для них, але я ж не мільйонер, допомагаю, чим можу, але не можу зрозуміти, як живуть інші батьки на пенсію, та ще й дітям намагаються хоч трохи допомогти, онукам щось купують.

Але недавно я зрозуміла, чому так відбувається. Я приїхала без попередження і застала у батьків свого брата з дружиною, вони вже збиралися йти. У них були в руках дві навантажені сумки, я думала, що це вони батькам теж щось привозять. Вони сказали, що дуже поспішають і пішли з цими сумками.

Я стала обурюватися, говорити, що ось вони йшли з покупками з магазину і могли і батькам хоч щось залишити. Мама намагалася перевести розмову на іншу тему, стала розпитувати про внучку, як у мене справи на роботі. Лише тоді я зрозуміла, що брат приїжджає до них за всім тим, що купую я, і тому мама і робить мені замовлення то на дорогий пральний порошок, який швидше закінчується у них, ніж у мене, то на продукти, яких для двох начебто і забагато, але я якось про це не замислювалася до цього моменту.

Я сказала все, що думаю про свого брата і про цю ситуацію, і тепер мама зі мною не розмовляє, а я не знаю, як сказати чоловікові, як пояснити, за що вони образилася, мені соромно за своїх батьків. Самі користувачі і брати таким зробили. І всі разом – на мою шию! Але я поставила цьому крапку і не поступлюся.

Автор: Оксана