На гостину до свекрухu їжджу тільки зі своїми рушнuками і постільним. Ні, жінка вона хороша і нас завжди чекає чиста постіль і рушники. Тут справа в іншому. Просто побачила я одного разу таке, після чого, навіть у відпустку з власним рушником їжджу

На гостину до свекрухи їжджу тільки зі своїми рушниками і постільним. Ні, жінка вона хороша і нас завше чекає чиста постіль і рушники. Тут справа у іншому. Просто побачила я одного разу таке, після чого, навіть у відпустку з власним рушником їжджу.

Свекри у мене прекрасні люди. Знаєте, от такі добродушні і завше усміхнені, а ще неймовірно гостинні. Таких людей мало чомусь залишилось. Переступивши поріг їхнього двору, ти й озвучити чому прийшов не встигаєш. Тебе ведуть до хати, садять за стіл і годують, а вже потім запитують що ж ти власне хотів.

Мене свекруха зустрічає завжди з радісною посмішкою і відкритими обіймами. Онуків на руках носить не спускаючи. Я їду в село набратись позитиву і віри в добро. Повертаюсь окриленою і повною сил.

Але одного разу я побачила таке, що от прямо недобре стало. Я не засуджую, ні. Вони так живуть роками, звикли і нічого їм від того немає, але мені було настільки неприємно, що навіть випадково завітавши до когось я помивши руки витираю їх у суху серветку, яка завше зі мною.

Того дня ми картоплю садили. Виморились усі, а найдужче свекруха. Поки ми на городі були вона нам їсточки готувала. Ну не вміє готувати трошки. На сніданок обід і вечерю нас чекали повні столи наїдків і кожного разу різне. Увечері уклавши дітей спати я повернулась на кухню допомогти свекрусі перемити посуд.

Заходжу, там ідеальна чистота, а свекруха миє ноги в тазику. І ось, що я бачу: вимивши ноги, вона спокійнісінько бере рушника у якого ми втирали обличчя і витирає ним ноги.

— Цей уже брудний, – каже. – Ним усі втирались. Візьми нового з шафи, а я ноги ним витру, все одно завтра пратиму.

Мені аж недобре стало. А вже наступного дня випраний учорашній рушник сяяв білизною на сонечку. І ніхто і нізащо не здогадався б, що вчора у нього було витерто ноги.

Відтоді я їжджу на гостину лише зі своїми рушниками і постільним. Нічого особистого, просто мені так спокійніше.