Пам’ятаєте співака Миколу Гнатюка? Ось як сталося його жuття і як він жuве в наші дні

Чому пропав зі сцени всесоюзний барабанщик.

Пам’ятаєте співака Миколу Гнатюка? Ось як сталося його життя і як він живе в наші дні. Чому пропав зі сцени всесоюзний барабанщик.

Пісні у виконанні Миколи Гнатюка незмінно користувалися популярністю, його слухали заворожено, йому підспівували і чекали його виступів з нетерпінням. «Танець на барабані», «Птах щастя», «Малиновий дзвін», — ці пісні знають і люблять досі. Слава, визнання, натовпи шанувальників не вводили виконавця в благоговійний трепет, а немов були осторонь від нього. Співак залишався скромний і стриманий, йому не була властива «зоряна» поведінка, він рідко давав інтерв’ю, а два роки тому і зовсім вирішив покинути сцену, хоча знаходився в прекрасній формі, інформує Ukr.Media.

Співаючий хлопчик

Микола Гнатюк, з’явився на світ у вересні 1952 року в селі Немирівка Хмельницької області і здається заспівав з самого народження. Принаймні, сам він пам’ятає себе співаючим з раннього дитинства. Його батьки були сільськими інтелігентами, батько обіймав посаду голови колгоспу, мама працювала вчителькою.

А Микола з дитинства співав. Співав на стільчику, як багато дітей того віку, а коли забирався високо на вишню за першими червоними ягодами, співав так дзвінко, що сусіди навіть просили його виконувати улюблені пісні. А ще він мріяв стати артистом і зніматися в кіно, але все ж зробив свій вибір на користь музики.

На заняття в музичну школу він ходив в сусіднє місто. Через поле потрібно було йти п’ять кілометрів, а по дорозі — сім з гаком. Він піднімався в той час, коли по радіо звучав гімн Радянського Союзу, щоб встигнути на автобус до школи, а додому приходив після занять в музичній школі годин о восьмій вечора. Він дуже втомлювався і часто навіть відчував себе знедоленим, але заняття музикою не кидав, наполегливо розучував ноти і гами, пізнавав тонкощі вокального мистецтва.

Після закінчення школи він став студентом музично-педагогічного факультету Рівненського педінституту. З цього самого моменту почалося його нове самостійне життя. І сьогодні Микола Гнатюк може з повним правом сказати, що він зробив себе сам, самостійно пройшов цей шлях від простого сільського хлопчини до слави і визнання.

Творча кар’єра Миколи Гнатюка почалася з ансамблю «Ми — одесити», продовжилася під час служби в армії в ансамблі 8-ї гвардійської армії в Німеччині, а потім привела його в ВІА «Дружба» і в студію Ленінградського мюзик-холу, де молодий виконавець продовжив своє навчання вокальному мистецтву.

Незабаром пісні у виконанні Миколи Гнатюка стали звучати на радіо, його все частіше запрошували взяти участь у телевізійних концертах, і молодого виконавця полюбила вся країна. З піснею «Я з тобою танцюю» він завоював головний приз на конкурсі естрадної пісні в Дрездені, а з «Танцем на барабані» зайняв перше місце в Сопоті. До нього прийшли всесоюзні слава і популярність, а після — і справжнє кохання.

Не створений для сімейного життя

З Наталією він познайомився під час одного зі своїх інтерв’ю, відразу відчувши симпатію до розумної чарівної дівчини. Коли Наталя повідомила Миколі про те, що чекає дитину, він ні секунди не сумнівався, відразу ж вирішив, що готовий до створення родини. І відправився свататися, прихопивши за компанію відомого космонавта Георгія Гречко, який, у свою чергу, вирішив йти на таку важливу подію не з порожніми руками, а з цілим ящиком ароматних яблук. Наталя ж дуже любила чоловіка і навіть залишила свою мрію про зйомки в кіно заради того, щоб чоловік міг спокійно займатися творчістю. Коли народився син Олесь, Наталя повністю присвятила себе сім’ї та вихованню дитини.

Коли трапилася аварія на Чорнобильській АЕС, Наталя відвезла сина до Німеччини, так як йому знадобилося серйозне обстеження, а після прийняла рішення залишитися там жити. Микола Гнатюк деякий час жив фактично на дві країни, розриваючись між сім’єю і улюбленою справою. З сином він намагався спілкуватися якомога більше, навіть говорив, що він перегодовував його своєю увагою і турботою. Але він не шкодує про це, так як вважає спогади про щасливе дитинство, повне любові і турботи батьків, дуже важливими для подальшого життя.

А сам Микола Гнатюк у якусь мить прийшов до невтішного для себе висновку: він просто не може поєднувати творчість і сімейне життя. В одному зі своїх нечастих інтерв’ю про особисте виконавець розповів: він сам став ініціатором розлучення, а ось дружина довгий час не погоджувалася з таким розвитком подій. Вона підозрювала наявність суперниці і не розуміла, як можна піти просто так. На щастя, в них обох вистачило мудрості зберегти заради сина нормальні взаємини.

Спочатку це обом давалося непросто, Микола Гнатюк навіть почав захоплюватися спиртними напоями. Але саме заради сина виконавець кинув пити, просто не міг приходити до Олеся в нетверезому вигляді або після бурхливо проведеного вечора. До того ж він у той час вже знайшов свій шлях до Бога, а в 47 років навіть вступив до Бєлгородської духовної семінарії.

Прощання зі сценою

Навіть після розпаду Радянського Союзу Микола Гнатюк продовжував виступати з концертами, його із задоволенням запрошували на корпоративні заходи, де він виконував свої старі хіти, знайомив своїх слухачів з новими композиціями. У його репертуарі з’явилися пісні про віру і про Бога.

Пам’ятаєте співака Миколу Гнатюка? Ось як сталося його життя і як він живе в наші дні. Чому пропав зі сцени всесоюзний барабанщик.
Але в 2019 році Микола Гнатюк під час гастролей в Білорусії заявив про своє прощання зі сценою. На запитання журналіста про подальші плани співак відповів: він планує займатися своїм духовним розвитком. Тепер пісні виконавця можна почути тільки в записі, а сам він зараз називає себе блукаючим мандрівником. Коли в 2020 році у нього запитали про те, як і де він живе, Микола Гнатюк розповів, що його шлях лежить за кордон, ближче до сина.

Незважаючи на те, що він любить свою країну і з повагою ставиться до всіх шанувальників свого таланту, син є для нього найважливішим. Звичайно, Олесь вже давно виріс, але хіба це має значення для люблячого батька? Тому Микола Васильович хоче проводити більше часу поруч з найдорожчою для себе людиною.