Що в холодильнику у звичайної пенсіонерки з села: сфотографувала нишком

Гостювала я в кінці березня у родичів в селі.  Будинків там ледь десяток набереться. Молодь давно виїхала. У селі живуть в основному люди похилого віку та дачники.

Родичі розповіли, що шкода їм одну пенсіонерку, їх сусідку. Живе одна, син виріс і виїхав. Грошима не допомагає. Навпаки, коли бабуся ще могла тримати живність,  просив йому перераховувати. У нього ж іпотека. Тепер же, взагалі, забув про матір.

Пенсія у бабусі дуже маленька. Менше всіх в селі. Старенька зовсім. Навіть курей вже тримати не могла. Економить на всьому. Інакше не вижити. Продукти дорогі, ліки ще дорожче. Туди всі гроші і йдуть.

Наша родичка якраз збиралася до неї йти. Я напросилася в гості. Усередині будинок, як будинок. У селі у багатьох такі. Захудало, але чистенько. Бабуся зраділа гостям і запропонувала чайку попити. Так я і побачила, що у неї в холодильнику і чим вона харчується.

М’яса практично не їсть. Купує дешеві заморожені сосиски в місцевому магазинчику. Ну і сусіди іноді приносять свою домашню свинину або баранину.

Варення у неї своє . Ягоди ростуть в достатку на ділянці. Ось вона і робить заготовки все літо. Скільки зможе. Любить аджику робити, огірки і помідори закочує. Картопля раніше була своя, зараз у сусідів купує. Одного мішка їй надовго вистачає.

Купує в основному тільки цукор, сіль, чай і крупи з макаронами . Так і харчується. Каша різних видів, картопля і овочі. Іноді може дозволити собі цукерки і печиво.

Обожнює готувати млинці. Завела ось козу. Тепер хоч молоко і сир їсть. Нас пригостила смородиновим варенням власного виробництва.

Вдома ми наш похід обговорили і вирішили допомогти бабусі. Накупили м’яса, гарного чаю, печиво, шоколадок, ну і всяких дрібниць. Бабуся заохала, заголосила. Але по очах було видно, що вона дуже рада такій допомозі. На душі стало приємно.

Вирішили в кожен наш приїзд допомагати їй в міру можливості . У той же час залишилося в душі щемливе відчуття безвиході і приреченості. Шкода стало цю бабусю, яка все життя пропрацювала в колгоспі дояркою.

Мені особисто незрозуміло, як діти так можуть забути своїх батьків і зовсім не допомагати. Навіть тисяча гривень на місяць були для цієї пенсіонерки серйозною допомогою.