Соромно перед мамою за таку дружину. Але хіба я міг передбачити, що Леся так себе покаже?

Коли моя майбутня дружина Леся сказала, що чекає дитинку, ми відразу ж вирішили одружитися. Жити можна було б у моєї мами, але Леся відмовилася, сказала, що не хоче підлаштовуватися під свекруху, і краще будемо знімати квартиру.

Тоді моя мама продала свою двокімнатну квартиру, купила дві однокімнатні, собі і нам, в нашій квартирі навіть хороший ремонт зробила, витративши на це всі свої заощадження.

Коли народився син, мама стала допомагати не тільки з дитиною, а й грошима. Батьки дружини навіть на весілля нічого не дали, зарплати у них маленькі, живуть в районному центрі, і зараз вони особюливо нічим не допомагають.

У Лесі є молодша сестра, вчиться на першому курсі в коледжі і батьки тепер зайняті тільки нею, вирішивши, що старша дочка вже влаштована.

Одного разу тесть навіть сказав, що якщо я єдиний син, то моя мама і повинна в усьому нам допомагати, адже в старості доведеться за нею доглядати нам, а у них є молодша дочка.

Може, це і правильно, але мені не подобається ставлення дружини до моєї мами. Це ставлення суто споживацьке.

Коли мама приходить до нас, Леся вважає, що вона обов’язково повинна принести сумку продуктів і ще й грошей залишити, адже у нас маленька дитина. Мені соромно перед мамою за таку її поведінку, адже мама і так багато для нас зробила.

У мами є подруга, яка 10 років тому вийшла вдруге заміж і тепер живе за кордоном. Багато разів вона запрошувала маму приїхати в гості, але все щось заважало: то тато хворів і потрібні були гроші на лікування, то моє весілля, кредит за квартиру (щоб купити дві однокімнатні, потрібно було додавати, і мама взяла кредит).

Зараз мама працює на двох роботах, зібрала трохи грошей собі на ремонт квартири, і трохи відкласти на майбутнє, бо на саму пенсію в нашій країні жити важко. А недавно подруга знову її запросила в гості, навіть політ оплатити вирішила, щоб тільки мама приїхала побачитися.

Дізнавшись про це, Леся так обурилася, що мама вирішила витратити гроші на поїздку, коли ми чекаємо другу дитину, що навіть їй це висловила.

Я пояснив дружині, що мама і так багато для нас зробила, а ми дорослі люди і повинні тепер піклуватися про своїх дітей самі.

До речі, другу дитину я категорично не хотів поки що, тут і на одного заробити без маминої допомоги не виходить нормально, та й квартира маленька, але дружина наполягла.

Я підозрюю, що їй просто не хочеться виходити на роботу, адже декрет з першим вже закінчується. Вона сподівалася і цього разу на допомогу мами, і ні про що не турбувалася. А тут таке! Зараз у нас з дружиною великі розбіжності, адже я наполіг, щоб мама поїхала до подруги, і з часу її від’їзду дружина зі мною не розмовляє, а одного разу я навіть почув, як вона каже синові: «Тато поганий, він нас не любить». Як після цього жити з нею далі?

Якби вона не була в положенні, напевно, розлучився б, але зараз це просто неможливо… Чи є в мене шанс врятувати стосунки з дружиною заради дітей, і чи є в цьому сенс?.. Адже я так хотів міцну родину один раз і до кінця.

Автор: Євген