В той вечір я вирішив в усьому зізнатися дружині: просто, навіть не дивлячись їй в очі, сказав, що зустрів іншу і йду жити до неї. Моя мама просила не йти з сім’ї, говорила, що прийде час і я ще дуже пошкодую про свій вчинок, та я вже щасливий пакував валізи. Так минав час. Якось я хотів провідати їх, але коли повернувся в нашу квартиру, там нікого вже не було. Мені дуже сумно, відколи дізнався де тепер живе моя дружина

В той вечір я вирішив в усьому зізнатися дружині: просто, навіть не дивлячись їй в очі, сказав, що зустрів іншу і йду жити до неї. Моя мама просила не йти з сім’ї, говорила, що прийде час і я ще дуже пошкодую про свій вчинок, та я вже щасливий пакував валізи. Так минав час. Якось я хотів провідати їх, але коли повернувся в нашу квартиру, там нікого вже не було. Мені дуже сумно, відколи дізнався де тепер живе моя дружина

Я працюю в хорошій фірмі, гарно заробляю, але часто можу тижнями не бути вдома. Одного разу у відрядженні ми з колегою зустріли двох симпатичних дівчат. Нам було нудно, особливо вечорами, коли ми не знали, чим і зайнятися. Ми вирішили трохи поспілкуватися з дівчатами, в результаті чого у мене зав’язався роман з однією з них. Мені дуже сподобалася моя нова обраниця. Вона була така молода, красива та безтурботна.

У той час я був одружений. Я не можу нічого поганого сказати про свою дружину. Вона старше на вісім років цю дівчину. У нас в шлюбі є ще й донечка, якій скоро виповниться сім років. Здавалося б, немає на що скаржитися, все добре у мене було: дружина, дитина, гармонія та достаток в сім’ї. Але по поверненню додому я продовжував щодня листуватися зі своєю новою знайомою, інколи ми навіть могли годинами розмовляти. Мені захотілося знову побачити її і ніколи більше не відпускати. Я знову, не сказавши правди дружині, поїхав до цієї дівчини в інше місто. Тиждень, проведений разом, був дійсно незабутнім.

Коли я повернувся вже додому до дружини та своєї доньки, то відразу зрозумів, що мені чогось не вистачає. Я вирішив, що правильно буде, якщо я розповім всю правду дружині про своє нове кохання, і не буду обманювати її. Вона не заслужила такого ставлення з мого боку, адже була хорошою та доброю людиною.

Розмова з дружиною була дуже непростою. Мені було соромно зізнатися у своїй зраді і повідомити їй, що я хочу розлучитися з нею і виїхати до своєї коханої. Я тоді намагався не дивитися в очі своїй дружині, я дуже добре її знав і відчував її сум та печаль. Було дуже добре видно, що їй важко мене зрозуміти, адже у нас були чудові стосунки вже багато років, ми були хорошою сім’єю. Так я і сам був в розгубленості. Сам від себе і не очікував, що зможу все кинути і просто втекти. Моя нова обраниця відразу запропонувала мені жити разом, а я не зміг відмовити. Мені було дуже добре, життя тоді здавалося безтурботним та цікавим, а моя нова жінка приділяла мені дуже багато часу, хоча не спішила мені в чомусь догоджати.

Так минав час.

Ну а потім? Навіть не знаю з чого почати. Я дізнався, що моя дружина повернулася до свого колишнього чоловіка, з яким прожила три роки до нашого знайомства. Я не знаю, як передати ті почуття та зневіру, які я відчув в той момент. Мабуть: злість, ненависть до колишнього чоловіка моєї дружини, і щире кохання до неї.

Я зрозумів, що зробив величезну помилку, найбільшу помилку у своєму житті. Я пішов від дружини до коханки, а тепер дуже шкодую про це. А пошкодував я ще раніше, коли ще не знав про те, що моя дружина – вже не моя. Що мені тепер робити, як їй пояснити та повернути все назад?

З моєю дівчиною ми виявилися абсолютно різними людьми. Мені з нею і поговорити ні про що. У нас різні погляди на життя, несхожі інтереси, та й господиня вона нікудишня. Кожного разу, коли я сідав за стіл їсти те, що мені приготувала моя дівчина, я щоразу згадував свою дружину, як у неї все смачно було. Але я раніше ніколи не звертав на це увагу, ніколи не цінував її, лише рідко міг подікувати, а вона ніколи й не ображалася. Лише зараз я розумію, яким я був чоловіком для неї. Неможливо описати, як мені шкода. Може повернутися в нашу спорожнілу квартиру і спробувати повернути свою дружину назад в сім’ю? Адже ми офіційно ще не розлучені. Але що я їй скажу?

Казала мені мама ще тоді, коли я йшов з сім’ї, що настане той час, і я ще дуже шкодуватиму про свій вчинок. Чому я не прислухався тоді до слів рідної людини? Як би добре було, якби моя дружина мене пробачила. Але думаю, що вже пізно. Я, напевно, не зможу їй зізнатися, що помилився і завжди кохав та кохаю лише її одну. А, можливо, вона весь цей час поки ми жили однією сім’єю кохала свого колишнього чоловіка, якщо так швидко перебралася жити до нього?