Як же мій синочок житиме в чужій родині? Хто про нього піклуватиметься, адже вони йому чужі! Після весілля молодята оселилися у нас.

Як же мій синочок житиме в чужій родині? Хто про нього піклуватиметься, адже вони йому чужі! Після весілля молодята оселилися у нас. Я давно розлучена і забрала до себе свою маму. Її квартиру здаємо, так було чудово! Але все змінилося…

***

Моя невістка з іншого міста. Після весілля молодята оселилися у нас. Я давно розлучена і забрала до себе свою маму. Її квартиру здаємо.

Так ось. Спочатку невістці не сподобалося, що я не віддала їм квартиру. Потім Жанна почала тиснути на сина, що з наявністю свекрухи вона ще може змиритися, а от бабуся їй заважає! Хоча мама у мене акуратна, допомагає по дому, добре готує.

Невістка годинами розмовляє зі своєю матір’ю по телефону. Після цього ходить без настрою, часто навіть їжу з собою в кімнату бере, щоб не вечеряти разом з нами. Син бере з неї приклад, робить, як вона, а мені каже, що не хоче засмучувати дружину.

Дітей немає, тому що невістка не хоче. Каже, що будуть поки жити для себе, щоб не прив’язувати себе до побуту і малюка. Зараз вона живе на всьому готовому. Прибиранням Жанна не займається, готувати теж не любить. Єдине, що вона робить – пере сама. Ну як сама – закидає своє в машинку і розвішує.

Якщо раніше ще ми сяк-так ладнали, то останнім часом, коли ми обидві стали працювати віддалено, з дому, стало зовсім кепсько, майже нестерпно. Всі сиділи вдома, працював з виїздами тільки син. Я думала, не витримаю такої напруги. Уже згодна була віддати їм мамину квартиру, але гроші від оренди хоч якось рятували фінансове становище. Я не хотіла просити у сина грошей навіть не продукти, а він і не пропонував.

Я просто не впізнаю свого хлопчика! Два дні тому він сказав, що йому запропонували роботу в іншому місті, і він погодився. Не порадився, просто поставив перед фактом. Я навіть не здивувалася, що це те місто, де живуть батьки невістки. Тепер розумію, що роботу він там шукав спеціально, за Жанкиним бажанням, щоб виїхати до її батьків. Невістка домоглася свого…

Я не бажаю їм нічого поганого, але знаю, як нелегко йому буде жити в чужій сім’ї! Ніяких прав, та й характер його тещі важкий, конфліктний, як і в дочки. Але це його рішення, я не відмовляю. Хоча душа плаче, та й прикро. Я для нього все можливе все життя робила, а ось що отримала у підсумку.

Автор: Олена