Аномалії в небі України: чому полярне сяйво частіше бачать над Києвом і до чого тут війна
Вчені розповіли про дивний збіг природного та технічного явищ.
Минулого четверга, 2 травня, у вечірньому небі над Україною можна було бачити дивовижні світіння. Над Києвом та багатьма іншими регіонами помітили полярне сяйво, а також біле світіння у вигляді кола, яке наче опускалося з неба до землі.
Багатьох українців і справді налякало коло білого світла в нічному небі, бо воно зникало та знову з’являлося на небі і наче наближалося до землі. tsn.ua
Хтось у Мережі жартував про прибульців і писав про марсіанський лендліз для України. Видовище і справді багатьох вразило, враховуючи, що життя українців – під постійною загрозою ракетних ударів з боку Росії.
Пізніше стало відомо, що біле коло в небі – це згорання другого ступеня носія SpaceX Falcon 9 після запуску в космос двох супутників WorldView Legion.
Збіглися два явища – природне та технічне
Науковці кажуть, що цього разу в небі над Україною поєдналися технічне та природне явища, що мало відповідний ефект.
За словами професора Михайла Орлюка, в ніч проти 3 травня Землю накрила потужна магнітна буря. Саме тому в різних регіонах України – від Волині до Харкова – в небі спостерігалося полярне сяйво. До речі, рік тому таке незвичне природне явище вже було над Україною.
Вчений пояснює, що такі часті виникнення полярного сяйва над Україною пов’язані з сонячною активністю.
“Зараз рік максимальної сонячної активності, коли частіше відбуваються викиди плазми на Сонці. Вони долітають до Землі і наштовхуються на магнітосферу. Після цього ці частинки рухаються вздовж силових ліній магнітного поля і висипаються в районах біля магнітного полюсу Землі. Це так зване “авроральне кільце”, де силові лінії магнітного поля входять у Землю. Частинки летять по силових лініях і коли проникають до атмосфери Землі, за рахунок взаємодії переважно з атомами кисню та азоту починається їх світіння різними відтінками зеленого та червоного кольорів”, – розповідає ТСН.ua професор Михайло Орлюк, завідувач відділу геомагнетизму Інституту геофізики НАН України.
Професор додає, що коли відбуваються потужні магнітні бурі, то плазма, яке летить від Сонця, може проникати в атмосферу нашої планети в більш південних регіонах Землі. Тому полярне сяйво й можна побачити над територією України.
“Фактично це і трапилося минулого вечора. А ще це співпало з запуском 2 супутників ракетою Falcon 9, друга ступінь якої “згорала” саме в тому місці, де її бачили жителі Києва. Тож поєдналося два явища – технічне і природне. Обидва атмосферні світіння помітили українці”, – підсумовує Михайло Орлюк.
Через війну часто дивимося в небо
Вчені зауважують, що полярне сяйво траплялося й раніше, просто на нього ніхто не звертав уваги.
“Через війну та часті ракетні обстріли люди більш насторожені, часто дивляться у небо. Тому винятково психологічно помічають усе, що там зараз відбувається. А ще майже всі “озброєні” камерами на телефонах, що сприяє швидкості розповсюдження інформації про те, що щось незвичне є на небі. Тому полярне сяйво швидко помітили й зафіксували. Власне, як і торік”, – розповідає ТСН.ua Анатолій Казанцев, старший науковий співробітник астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Чому полярне сяйво видно в Україні?
Головна причина, чому полярні сяйва відбуваються на широтах України, полягає в тому, що космічні промені чи заряджені частинки постійно, щосекунди, щохвилини летять до Землі.
“Цих частинок відносно небагато. Коли вони потраплять в атмосферу Землі, то переважна їх більшість летить вздовж силових ліній до полюсів – північного та південного, де вони опускають ближче до поверхні Землі, а ще сходяться до купи і їх там стає дуже багато. А от у наших широтах таких частинок небагато, і вони якщо й дають якесь світіння, то його навіть спеціальним пристроєм важко виявити. Але коли на Сонці відбувається потужний спалах і одразу багато частинок летить до Землі, тоді і значна частина променів потрапляє в нижні шари атмосфери, тоді і ми над Україною бачимо полярне сяйво“, – пояснює Анатолій Казанцев.
Він додає, що саме тому сяйва називають “полярними”, тому що практично всі полярні частинки магнітне поле фокусує до полюсів, а до наших українських широт воно проникає і стає помітним, коли від Сонця відходить значний згусток енергії. Саме тоді полярне сяйво видно над Україною.
Чим темніші вулиці, тим яскравіше сяйво
Вчений зауважує, що викиди та спалахи на Сонці відбуваються доволі часто, але полярне сяйво в Україні ми не завжди бачимо саме через хмарну погоду – на заваді стають хмари.
“Люди особливо не звертали уваги на полярне сяйво в мирний час. А зараз на це ще впливає енергетична криза – вулиці та будинки менше освітлюються, тому горизонт у небі темніший і полярне сяйво краще видно. Але воно існувало віками, просто на ньому не загострювали увагу, гадаючи, що таке буває лише на півночі”, – зазначає Анатолій Казанцев.
Не вірте лякалкам про недобрий знак
Він додає, що полярне сяйво ніяк не пов’язано з погіршенням екології та іншими “лякалками” про недобрі знаки, про які люди дуже люблять поговорити.
“Мільйони років на Сонці відбуваються такі спалахи. Заряджені частки летять до Землі. Вони проникають у нижні шари атмосфери, де стикаються з молекулами кисню та азоту і дають відповідне світіння“, – пояснює Анатолій Казанцев.
Чому небо було червоним і фіолетовим
Науковець розповідає, що молекули кисню дають зелений і червоний кольори, а молекули азоту переважно – синій чи блакитний колір.
“Минулої ночі ми бачили в небі над Києвом переважно червоний колір полярного сяйва. Річ у тім, що спалахи цих світінь відбуваються на достатньо великих висотах. Наша атмосфера переважно пропускає червоне світло, але коли там багато синього, воно теж проходить і змішуючись з червоним, дає фіолетове світіння. Варто зазначити, що на горизонті значно товщий шар атмосфери, ніж вгорі, тому й сонце на горизонті ми бачимо саме червоним. Атмосфера на висоті блокує короткі сині та зелені промені, а довгі червоні проходять крізь неї. А ось біля полюсів це світіння відбувається близько від поверхні Землі, тому там видно сині, зелені та інші кольори”, – підсумовує науковець.