Арешт банківських рахунків та інвалідність: що хочуть змінити в законі про мобілізацію 2024

Народний депутат розповів, до яких пунктів в законопроєкті було найбільше претензій.

В четвер, 22 лютого, закінчився період часу, який був виділений депутатам Верховної ради України на внесення правок до скандального законопроєкту про мобілізацію.

Сайт ТСН.ua з’ясовував, до яких пунктів документу були внесені правки та коли будуть ухвалювати оновлений законопроєкт.

Внесли останні правки

“Тільки в четвер завершився термін на подання усіх правок. Оборонний комітет Верховної Ради ще їх не розглядав. Вони стосуються багатьох спірних питань, наприклад, мобілізації людей з інвалідністю, питань демобілізації, аспірантів і арешту банківських рахунків для у тих, хто не став на облік до ТЦК та СП. Зауважень від колег дуже багато – до півтори тисячі правок“, – розповідає сайту ТСН.ua Ігор Фріс, народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації комітету ВРУ з питань правової політики.

За словами народного депутата, далі оборонний комітет буде розглядати всі зауваження внесені до законопроєкту про мобілізацію.

“Оборонний комітет має врахувати внесені правки або ж їх відхилити. Лише тоді стане зрозумілим, що саме було підтримано або відхиллено в оновленому законопроєкті”, – додає Ігор Фріс.

Що найбільше обговорювалося?

Найбільше дискусій виникало з приводу питань, які хвилюють українців.

“Це – питання мобілізації інвалідів першої та другої груп. Питання, надання відстрочки від мобілізації у зв’язку з доглядом за дружиною-інвалідом. Можливість інваліду самостійно обирати з кола військовозобов’язаних родичів одну особу, яка має можливість отримати відстрочку для надання догляду за такою людиною. Також дискусійним було питання відстрочки для аспірантів, які здобувають третій послідовний рівень вищої освіти”, – розповідає Ігор Фріс.

Деякі норми суперечать конституції

Дискутували народні обранці і з приводу питання демобілізації, та яким чином її застосовувати і для якої категорії осіб. А також чи має вона бути за окремим розпорядженням головкома, чи по вислузі. За словами Ігоря Фріса, всі ці норми, які по’вязані з відстрочкою та бронюванням певної категорії осіб, повинні бути ідентичними та відображеними у підставах для демобілізації.

“Вносилися правки щодо можливого блокування банківських рахунків фізичним особам, які не оновили свої дані з військового обліку – це питання надто спірне та суперечить нормам конституції. А також щодо обмеження у праві здійснення консульських операцій для категорії осіб, які не були поставлені на військовий облік. Відсутності необхідності військового обліку для певної категорії громадян, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, а не перебувають там тимчасово. До речі, таких українців дуже велика кількість”, – додає Ігор Фріс.

За словами народного депутата, парламентарі працювали над законопроєктом про мобілізацію два тижні з ранку до ночі. Загалом – це талмуд на понад 200 сторінок.

“Правок величезна кількість і складно розповісти окремо про кожну. Вони вносилися і до питань щодо електронного кабінету військовозобов’язаного та електронних повісток, надання повноважень поліції для здійснення відповідної перевірки. А також необхідності для громадян отримання та носіння з собою військово-облікових документів, в тому числі, для громадян, які не підлягають мобілізації”, – зазначає Ігор Фріс.

Два варіанти ухвалення законопроєкту

Тепер депутати чекають на рішення по внесених правках від оборонного комітету парламенту, після чого документ потрапить на розгляд для голосування у другому читанні.

“Думаю, закононопроєкт про мобілізацію буде внесений під купол парламенту десь у першій декаді березня. А ось скільки часу він проходитиме парламент – є два варіанта. Не виключено, що документ може розглядатися за спецпроцедурою, яка застосовується до законопроєктів з понад 500 правками, коли кожна депутатська фракція та група зможе вносити до нього по п’ять ключових правок. Для цього необхідно зібрати 150 підписів та проголосувати за застосування цієї процедури. Але, гадаю, що враховуючи суспільну вагомість законопроєкту про мобілізацію, резонанс та інтерес громадськості до нього, швидше за все, він буде розглядатися по усій кількості правок. Тобто кожна правка буде розглядатися окремо, як це було колись з земельним законом”, – підсумовує Ігор Фріс.