Події

Без зими та з пустелею: експерти ошелешили погодним апокаліпсисом в Україні до 2040 року

Як глобальне потепління вже змінило погоду в Києві і чому непередбачувані заморозки знищують врожай по всій країні.

Українські кліматологи зробили приголомшливі прогнози: через глобальні зміни клімату, до 2040 року зими можуть повністю зникнути для Одеської області та Криму. За словами кліматологині Світлани Краковської, весна на півдні України наступатиме вже в січні, а в інших регіонах також буде її значне скорочення.

Експертка вважає, що тривалість літа може зрости до 150-180 днів, а Україна поступово перетворюватиметься на Африку, через що до 2050 року на території Одеської області може з’явитися пустеля.

Київ майже залишився без зими

Еколог Олександр Соколенко підтверджує, що в Україні справді спостерігається інтенсивне зростання середньорічної температури, особливо в зимовий період. Ця тенденція триває вже понад 30 років.

За його словами, минулої зими у Києві кліматична зима тривала лише близько трьох тижнів — вона розпочалася і закінчилася у лютому. Весь інший час погода мала переважно плюсові температури.

«Сніг на Новий рік вже став рідкістю для Києва. За останні роки двічі поспіль у столиці фіксувалася максимально тепла температура, а на початку січня вона може збільшуватися навіть до +17 градусів тепла. Фактично ми маємо березневі показники температури», — зазначає Соколенко.

Він підкреслює, що це не та зима, якою вона має бути за нормами, коли всі три зимові місяці мають бути морозними, а пік холодів припадає на січень. Усе змінилося: найтеплішим став грудень, лютий змістився на друге місце, а іноді всі три зимові місяці проходять з плюсовою температурою. Як зміна клімату знищує садівництво

За словами еколога, загальносвітові зміни клімату призводять до низки проблем, що торкаються багатьох галузей. Одним із яскравих прикладів є садівництво. Через теплі зими та ранню весну вже у лютому-березні починається рання вегетація дерев: персиків, абрикосів, вишень, яблунь. черешень. Вони зацвітають на два тижні раніше норми.

«Маємо таке, що абрикос зацвітає 4 квітня, а вже 5-го температура повітря знижується до мінус трьох, а вдень лише +5–7. Це ще супроводжується дощем або мокрим снігом і така погода триває тиждень», — пояснює Соколенко.

Таке розбалансування призводить до втрати врожаю, а також до враження дерев грибками, від чого вони хворіють та гинуть. Еколог наводить приклади, коли цієї весни в деяких регіонах вимерзла навіть картопля, а на Одещині — виноградники.

Чи стане Одещина пустелею?

Олександр Соколенко не погоджується з точними датами, але підтверджує, що тенденція до опустелювання є.

«Ми не знаємо, коли це станеться, але це майже очевидний факт. Загальна температура не просто зростає, а зростання супроводжується зменшенням кількості опадів. Саме тому кліматологи вказують на можливість опустелювання», — зауважує експерт.

Він додає, що кліматичні зміни призводять до розбалансування погоди: попри загальне потепління, можуть ставатися нетипові заморозки у кінці весни або на початку осені чи наприкінці літа. Тож загальна тривалість безморозного періоду збільшується, але це не гарантує стабільної погоди у теплу пору.

Фініки у Ялті та безморозні зими

Експерт нагадує, що кліматичні умови України завжди були різними. Наприклад, на півдні Одещини та в Криму зима і раніше була короткою та м’якою. Для Ялти середня зимова температура навіть у нормі була вищою від 0 градусів.

«Зміни, які ми бачимо зараз, призведуть до того, що температура у Криму теж зросте, передусім зимова. А клімат стане таким, як у Сочі. І я зовсім не здивуюся, коли у Ялті можна буде вирощувати навіть фініки, які зараз там ростуть поодиноко», — підсумовує Олександр Соколенко.