Бригади замість “броні” від мобілізації: чому Міністерство освіти “зрізало” аспірантів-контрактників

З початку повномасштабної російсько-української війни в чоловіків віком від 25 років різко зріс потяг до знань. Зокрема, завдяки вступу до аспірантури на контрактній основі. Міністерство освіти і науки України, підозрюючи, що основна причина не у знаннях, а у можливості цілком законно отримати відстрочку від призову до армії, цю лазівку прикрило – броню з цього року отримають лише аспіранти-бюджетники. Про те, що чекає на тих контрактників, які вже навчаються в аспірантурі, а також про те, наскільки це рішення Міносвіти є доречним, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Кількість аспірантів зросла майже в 2,5 раза

Змінити правила вступу до аспірантури Міносвіти вирішило через стрімке зростання кількості чоловіків призовного віку: це може перетворитися на корупційний інструмент для уникнення мобілізації. “Те, що система освіти стала такою “діркою” для ухилення, свідчить про симптоми її занедбаності. І саме тому ми розпочали її комплексну трансформацію. Бо якість освіти та цінності, які плекаються в цій системі, мають значення”, – написав на своїй сторінці у Facebook міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За даними комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, у 2021 році в українській системі аспірантури всіх форм навчання налічувалося 7656 аспірантів (до великої війни в аспірантуру щороку вступало 7-8 тисяч осіб), за результатами 2023 року їх кількість становила вже 18 835 осіб. Тобто за півтора року війни кількість аспірантів зросла в 2,4 раза. А в 2024 році для складання ЄВІ (єдиний вступний іспит, обов’язковий тест для вступу до аспірантури) всього реєструвалися 246 189 осіб. 79% із них – чоловіки віком від 25 років.

“В аспірантуру вступають переважно відразу після закінчення магістратури, тобто в 22 роки. Так, є винятки – людина працює, але продовжує займатися наукою, а потім вступає до аспірантури. Але таких мало, і в будь-якому випадку це вік не більш ніж 30 років”, – розповідає OBOZ.UA завідувач кафедри факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем ХНУ ім. Каразіна Володимир Берест.

Бюджетний варіант

Словом, зрозуміло, що ситуація з аспірантами не зовсім нормальна і лазівку треба прикривати. І Міністерство освіти і науки зробило це досить витончено.

“По-перше, відразу хочу наголосити, що ніхто аспірантів-контрактників броні не позбавляє – а то в пабліках пішли такі вигадки. Якщо людина вже вчиться, то вона й довчиться, ніхто її до армії не забере. А от починаючи з цього року вступити в аспірантуру на контракт можна тільки на заочну або вечірню форми навчання. А вони права на відстрочку від призову не дають. Ось тепер і подивимося, скільки насправді в Україні людей, які хочуть вступити до аспірантури саме заради науки”, – говорить OBOZ.UA заступник міністра освіти та науки Михайло Вінницький, який на своїй посаді опікується вищою освітою.

До речі, за його словами, з цього року бюджетних місць в аспірантурі стане вдвічі більше, ніж у 2023 році: 7000 замість 3200. Тобто, за задумом, державне замовлення практично закриває реальну кількість аспірантів. Нагадаємо, до війни їх було 7-8 тисяч людей.

Бригади замість вікон

Слід зазначити, що аспіранти-контрактники в Україні почали з’являтися ще наприкінці 90-х років, коли розпочався процес переходу на бакалаврат та магістратуру. І зараз більшість аспірантів в Україні – саме контрактники.

“У Харківському національному університеті на всіх чотирьох факультетах фізичного спрямування аспірантів, які навчаються на бюджеті, всього 30%”, – розповідає завідувач кафедри радіофізичного факультету ХНУ Володимир Берест.

“Точну цифру у нашому виші я зараз не можу назвати, потрібно уточнити у колег, але контрактників точно більше половини”, – каже OBOZ.UA президент національного університету “Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт.

Але тепер, коли довчиться остання хвиля аспірантів-контрактників, на яких відстрочку від призову не скасовано, бюджетники опиняться у більшості. І хоча формально жодного удару по вітчизняній науці не відбудеться, для самих українських вишів, які здебільшого перебувають у досить плачевному фінансовому становищі, це може бути не дуже приємно. “Контрактники – це і нові вікна в аудиторії вставити, і зарплату викладачам підвищити”, – каже Володимир Берест.

Але боєздатність країни зросте значно. 79% від загальної кількості тих, хто захотів цього року стати аспірантом, – чоловіки військовозобов’язаного віку. Це близько 195 тисяч. Щоб штовхати науку, потрібно максимум 10 тисяч аспірантів. Лишається 185 тисяч військовозобов’язаних, які будуть позбавлені лазівки у вигляді відстрочки від призову. А це кілька десятків потенційних бригад.