Буданов зміг: добився свого на переговорах
Сьогодні, 17 лютого 2026 року, у другій половині дня в Женеві розпочався черговий раунд тристоронніх переговорів за участю України, Сполучених Штатів та Росії. Зустріч відбувається на тлі суттєвих змін у складі переговорних груп, що свідчить про зміну тактики сторін та серйозність підходу до обговорення безпекових і гуманітарних питань.
Розширений склад американської делегації
За кілька годин до зустрічі стало відомо, що США значно розширили свій склад. Як повідомляє CNN, до дипломатичного корпусу долучилися високопоставлені військові чиновники.
Серед них:
Міністр армії США Ден Дрісколл
Командувач армією США у Європі генерал Алекс Гринкевич
Політичний блок представлений спецпредставниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, які курують зусилля з припинення війни.
Джерела зазначають, що американська сторона залишається оптимістичною щодо процесу та націлена на реальні результати переговорів.
Хто представляє Україну
Українську делегацію очолює секретар РНБО Рустем Умєров. Разом із ним працюють:
Очільник Офісу президента Кирило Буданов
Начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія
Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця
Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький
Кирило Буданов наголосив, що головним завданням делегації є захист інтересів України, а підготовка до переговорів враховує «уроки української історії, щоб зробити правильні висновки».
Рокіровка у російській делегації
Російська сторона несподівано змінила очільника своєї групи: замість начальника ГРУ Ігоря Костюкова до Женеви прибув помічник Путіна Володимир Мединський.
Мединський відомий тим, що очолював делегацію РФ під час невдалих переговорів у Стамбулі у травні 2025 року. До складу російської групи також увійшов заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін, відомий як кремлівський «яструб» і прихильник жорсткої лінії щодо невизнання суверенітету України.
Політолог Олексій Голобуцький пояснює такий крок Москви:
«Повернення Мединського — ознака того, що Росія програє переговорний трек на рівні фактів та військової конкретики. Кремль намагається переводити діалог у площину історичних міфів та ідеології, де пропагандистські наративи можуть замаскувати реальну ситуацію».
Таким чином, Росія прагне розмивати сенси та відволікати від конкретних безпекових питань, оскільки українська сторона переходить до чітких військово-технічних і безпекових розрахунків.
Основні теми переговорів
За інформацією The New York Times, ключовим питанням стане майбутнє територій Донецької області.
Попередні раунди, проведені в ОАЕ, були конструктивними, але реальні результати зводилися лише до обміну полоненими. Найскладніші питання — статус окупованих територій та гарантії безпеки для України — залишаються поза повноцінним обговоренням.
Президент України Володимир Зеленський наполягав, що поступки агресору щодо територій неприпустимі, а будь-які домовленості мають супроводжуватися довгостроковими гарантіями безпеки.
Москва, у свою чергу, виступає проти розміщення західних військ на території України, що суттєво ускладнює пошук компромісу.
Розширений порядок денний і максималістські цілі Кремля
Напередодні переговорів у Кремлі заявили, що порядок денний буде ширшим, ніж під час попередньої зустрічі в Абу-Дабі, і включатиме, серед іншого, територіальні питання.
Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков зазначив, що делегація діятиме в межах домовленостей, нібито досягнутих Путіним та Трампом під час саміту на Алясці у серпні 2025 року.
Аналітики Інституту вивчення війни відзначають, що Москва продовжує наполягає на максималістських цілях, намагаючись зберегти вимоги, що виходять за межі лише територіальних претензій на сході України.
Можливі ризики та сценарії
Окремо експерти застерігають щодо так званого «енергетичного перемир’я». Раніше Росія використовувала паузи на удари по енергетичній інфраструктурі для накопичення ракет і безпілотників, а погоджені обмеження відбувалися після суттєвої шкоди українській системі.
Аналітики прогнозують, що територіальні питання та параметри післявоєнної безпеки стануть центральними у новому раунді, але швидке завершення війни малоймовірне через збереження принципових розбіжностей між сторонами.
