“Був схожий на ходячий труn, їли консерви й шоколад”: Шустер розповів про стан Зеленського у перші дні повномасштабного вторгнення

Журналіст американського журналу “Time” Саймон Шустер у своїй книзі описує аскетичний побут команди президента Володимира Зеленського в бункері у перші дні повномасштабного вторгнення РФ, передають Патріоти України.

Джерело: уривки з книги Шустера про Зеленського, опубліковані виданням The Telegraph. Деталі: Журналіст згадує, зокрема, як навесні 2022 року, на 55-й день повномасштабного російського вторгнення, Зеленський запитав, коли Шустер планує закінчити книгу про нього. Той відповів, що хоче зафіксувати перший рік війни, а потім опублікувати книгу. “Ви думаєте, що війна не закінчиться через рік?”, – сказав тоді Зеленський.

The Telegraph зазначає, що в ексклюзивному уривку зі своєї книги Шустер розповідає, як війна змінила українського президента – “і не зовсім на краще”.

Шустер пише, президент і його команда дозволили журналісту проводити на Банковій багато часу протягом першого року повномасштабного вторгнення.

“Часом це здавалося майже нормальним, незважаючи на сирени повітряної тривоги. Ми жартували, пили каву, але це був також час виснаження і страху”, – пише він.

Журналіст описує побут президента та його соратників у бункері на початку повномасштабного вторгнення.

Дослівно: “Найважчими для Зеленського були ночі. Його ліжко було заледве достатньо широким, щоб можна було крутитися і перевертатися. Дзижчання його телефону рідко припинялося.

“У перші дні я будив усіх, – каже він. Я не мав права спати, доки не дізнавався, які удари припали куди”. А вже о 4.50 ранку Зеленський запитував про новини.

Ніхто не піддався відчаю на цьому ранньому етапі. Але зрештою всім стало скрутно. Їжі було небагато. Солодощі роздавали на зустрічах, а на спільній кухні були м’ясні консерви з черствим хлібом. Один міністр розповідав мені, що виживав кілька днів на шоколаді.

Обличчя Зеленського стало блідим. Він скаржився на брак сонячного світла і свіжого повітря. Дехто з його співробітників занепокоївся. Його помічниця з правових питань згадує, що він був схожий на ходячий труп. “Жива людина не може так виглядати”, – сказала вона”.

Більше деталей: Як пише Шустер, згодом життя в бункері увійшло в більш керовану рутину. Перша відеоконференція змістилася на 7 ранку, достатньо часу для того, щоб поснідати – “незмінно яєчнею”. Співробітникам подавали гарячу їжу: сосиски, вареники з картоплею, гуляш.

“Зеленський і його команда тримали запас алкоголю навіть після того, як уряд заборонив його продаж, і президент час від часу наливав вино помічникам, які приєднувалися до нього за трапезою. Там також були гантелі і станок для жиму лежачи, які Зеленський мав звичку використовувати, часто вночі. Пізніше поставили стіл для настільного тенісу. Мало хто міг його обіграти”, – йдеться у книзі.

Іноді Зеленський запрошував співробітників подивитися фільм, часто голлівудські новинки. Зеленський більше не міг дивитися радянські комедії. “Вони викликають у мене бунт”, – казав він.

Журналіст описує, що на початку повномасштабної війни соратники Зеленського часто називали його “Володя” і залишалися на своїх місцях, коли він входив до кімнати. Потім вони перейшли на офіційне звернення “Володимир Олександрович”.

Шустер зазначає, що Зеленський тижнями применшував ризик повномасштабного вторгнення і відмовлявся від порад військового командування укріпити кордон.

Пізніше того ж ранку, коли почалося вторгнення, деякі урядовці вже спакували свої автівки і втекли. Найбільше перебіжчиків було в СБУ.

Кілька європейських лідерів запропонували допомогти Зеленському втекти, але він вважав такі пропозиції “дещо образливими”, йдеться у книзі. “Я втомився від цього”, – сказав він пізніше.

У книзі також йдеться, що на екстреному саміті європейських лідерів, до яких долучився Зеленський, він був “блідий і втомлений, з ранньою щетиною бороди воєнних часів”, і “не дуже вірив у те, що союзники його врятують, і це давалося взнаки”. “Можливо, ви бачите мене живим востаннє”, – сказав європейцям Зеленський.

Замість того, щоб просити про порятунок, він вимагав відповіді на питання, яке Україна ставила десятиліттями: чи буде їй коли-небудь дозволено приєднатися до Європейського Союзу? Його виступ, який тривав лише близько п’яти хвилин, мав більший вплив, ніж місяці, якщо не роки дебатів про російську загрозу, пише Шустер.

Він також згадує, як його запросили в поїздку із Зеленським до щойно звільненого Херсона. Охорона президента була проти цієї поїздки.

“Моя охорона була на 100% проти цього. З мого боку, це трохи нерозважливо”, – розповів Зеленський Шустеру.

На питання, навіщо тоді їхати, президент відповів: “Це народ. Дев’ять місяців вони були в окупації. Так, у них було два дні ейфорії. Скоро вони впадуть у депресію”.

Шустер згадує також, що бачив Зеленського за кілька днів до Різдва 2022 року у Вашингтоні, під час його першої закордонної поїздки з початку вторгнення. Журналіст бачив президента недовго, коли той поспішав через Капітолій.

“Його хода виглядала свинцевою, розправленою в плечах, як у бульдога, що прямує до бою. Війна не закінчилася, навіть близько не закінчилася. Але людина в її центрі завершила своє перетворення на воєначальника воєнного часу”, – пише він.