Чекали на дитину 19 років: на Волині у подружжя народився довгоочікуваний первісток (фото)
Хлопчик народився здоровим, його назвали Богданом.
На Волині у сім’ї Морозів народився довгоочікуваний первісток через 19 років шлюбу. 42-річна Тетяна та 45-річний Іван дізналися про вагітність у розпал повномасштабної війни. tsn.ua
Про це повідомили в Нововолинській центральній міській лікарні.
Закохалися і швидко одружилися
Подружжя розповіло виданню “Вісник“, що познайомилися багато років тому в селищі Іваничі та закохалися з першого погляду. Уже через три місяці справили весілля. Минали роки, пара мріяла про поповнення у родині, але завагітніти не виходило.
Змирилися, що не матимуть дітей
Коли Тетяна та Іван звернулися до лікарів, виявили проблеми зі здоров’ям у жінки. Подружжя каже, що пройшли курс лікування та вже змирилися з тим, що ніколи не матимуть дітей. Разом з Тетяниними батьками вони купили хату та тішилися племінниками. Їх у подружжя багато, адже мають по двоє братів-сестер.
Про вагітність дізналися під час війни
Тетяна та Іван згадують, що на початку повномасштабного вторгнення Росії до України, як і всі, дуже злякалися. Жінка не захотіла виїжджати за кордон без чоловіка.
“А куди я без нього? Хоч в армію він іти й не може, бо за станом здоров’я не служив. А вже десь у квітні, приблизно на Великдень, взнала, що вагітна. Першому сказала чоловікові, потім батькам і родині. Всі дуже раділи”, – розповіла Тетяна.
Перша вагітність у 42 роки
На 20-му тижні вагітності подружжя дізналося, що чекають на хлопчика. Хоча, зізнаються, їм було байдуже на стать дитини, головне, щоб вона народилася здоровою. Тетяна каже, що перша вагітність у 42 роки – це не так просто і легко. Але завдяки лікарям вагітність і пологи минули добре.
Чоловік, який вперше став батьком у 45 років, від малюка практично не відходить. Він перший взяв дитину на руки в пологовому, бо Тетяні робили кесарів розтин. Тато першим навчився міняти підгузки та годував малюка у перші дні, поки в жінки не з’явилося молоко.
Дискусій, як назвати сина, не було
Батьки хлопчика мріють, щоб він ріс під мирним небом. А щоб рік, на початку якого він народився, приніс Україні перемогу. Ще кажуть, що хочуть дочекатися онуків.
“У нас навіть не було дискусій, як назвати синочка. Він практично сам вибрав ім’я. Бо цю дитинку нам дійсно Бог дав”, – каже Тетяна.