Чоловік Рyслaни Писaнки зі сльозaми на очах вiдкрив стрaшнy правду українцям як насправді nомeрлa його дружина

Чоловік ведучої та акторки Руслани Писанки, якої не стало Ігор поділився, якими були її останні дні перед смертю.

Як відомо, з початком війни Руслана Писанка була змушена поїхати до Німеччини, де у неї діагностували важку хворобу.

Пізніше чоловік зірки Ігор Ісаков поділився, що життя його дружини забрав рак, який був запущений. Сьогодні вранці у студії “Сніданку з 1+1” Ігор розповів, якими були останні дні його дружини.

За словами Ігоря, у Німеччині вони перебували у місті Кайзерлаутерн, де Писанка проходила лікування. Руслана нікому не хотіла говорити про свою хворобу, бо хотіла, щоб її бачили такою, до якої звикли – веселої та життєрадісної:

“І, навіть коли виходили на вулицю, це ж Німеччина, така, бюрократична машина, якщо є термін, то треба прийти вчасно. То вона готувалася до цього, щоб ніхто навіть не здогадався, що з нею щось не так. Якусь перуку, якусь шапочку, підфарбовувалася, виходила і усміхалася. Хоча були такі хвилі болі, коли, я тримав її за руку і розумів, що вона вся напружена така, як камінь, але вона усміхалася і ми йшли”, – ледь стримуючи сльози розповів Ігор.

ЕКСКЛЮЗИВ: ПЕРШЕ ІНТЕРВ’Ю ЧОЛОВІКА РУСЛАНИ ПИСАНКИ ІГОРЯ ІСАКОВА ПІСЛЯ СМЕРТІ ДРУЖИНИ

Чоловік поділився, що їм дуже пощастило з родиною, яка їх поселила у себе в Німеччині:

“У мене Руся була людинка-магнітик, яка притягувала до себе дуже позитивних людей. Нам неймовірно пощастило, що в Німеччині з’явилися такі друзі, які нас одразу пустили до себе в родину. Це був будинок. І так вийшло, що вони їхали у відпустку і десь днів за п’ять, як Руся пішла, підійшов чоловік і сказав: “Візьміть ключі від будинку і живіть в нас стільки, скільки треба”. Я забрав Русю після крапельниці. Була шоста хімія, я забрав її і одразу привіз до будинку. Я безмежно вдячний цій сім’ї, що дали відчути Русі останні дні себе як вдома”, – сказав Ігор.

Також він пригадав перше побачення з Русланою. Тоді Ігор мешкав у Черкасах і акторка запросила його на побачення до Києва:

“Я не вірив, я не пам’ятаю, як їхав до Києва, але дуже добре пам’ятаю, коли я прийшов на місце зустрічі, де вона сказала, що ми зустрінемось, став з квітами і чекав. 10-15 хвилин її не було, півгодини. Коли вже годину прочекав, її не було, я почав сумніватися, чи це не якийсь жарт зі мною, бо було багато акаунтів Руслани, і така думка у мене, що мене просто обманули, пожартувати. Друга година чекання, але стою, та вже не віриться. Потім я телефоную Руслані, кажу: “Руся, все добре? Ми зустрічаємось?”. “Так, чекай”. Потім, уявіть собі цю сцену. Я стою з квітами, спекотно, під’їжджає таксі. Водій таксі, поруч дівчина і позаду ще одна дівчина. Відкривається вікно, дівчата на мене подивились, засміялись і поїхала машина далі. Думаю, точно, все, це жарт. Але стою, стою далі. На три години вона запізнилася. Я пам’ятаю, сів в машину, був такий шок, я нічого не міг сказати. Тому я сказав: “Руся, я помовчу з пів годинки, ти балакай щось, мені треба отямитися”. Це її дуже розвеселило. Вона мені потім згадувала все життя, що втратив дар мови”, – пригадав Ігор.