Чи можна садити картоплю до дев’яти днів після смертl родича: пояснює священник
Весна — традиційний час для посадки картоплі, і в багатьох українських родинах ці роботи припадають на період, коли ще не відбулася дев’ятиденна молитва за померлого. Багато людей замислюються: а чи не буде це гріхом? Чи не виявляється в такий спосіб неповага до душі покійного? Щоб розвіяти сумніви, ми звернулися за коментарем до священника Православної Церкви України, отця Івана (ім’я змінене на прохання священнослужителя). Також священник Олексій пояснив:
«Дорогі у Христі, смерть близької людини — це завжди болісна подія. Але навіть у скорботі ми залишаємося людьми, яким потрібно дбати про життя, — пояснює отець Іван. — І Церква ніколи не забороняє працювати, зокрема на городі, навіть у дні поминання. Особливо якщо йдеться про посадку картоплі чи іншу необхідну справу, яка не може чекати».
Священник наголошує, що дев’ять днів — це особливий період молитов за душу новопреставленого, але він не передбачає жорсткого посту чи утримання від фізичної праці:
«Головне — не забувати про молитву за покійного, подавати милостиню, замовити панахиду. Але Бог не засудить вас, якщо ви вийдете на поле, щоб встигнути з посадкою вчасно. Якщо не посієте — не буде врожаю. А як тоді будете жити?»
Також отець Іван зазначає, що певні народні заборони, на кшталт «не можна щось робити до дев’яти днів», часто є не церковними, а суто фольклорними:
«Це не канон Церкви, а більше забобони, які передавалися в селах з покоління в покоління. Люди вірили, що якщо працювати — душа нібито буде неспокійна. Але це не так. Душа покійного спочиває у Бога, і наші добрі вчинки, у тому числі праця заради родини, — це теж свідчення любові».
Таким чином, відповідь священника чітка: садити картоплю чи займатися іншою необхідною роботою до дев’яти днів після смерті близького — не гріх, якщо при цьому не забуваєш про головне — молитися, поминати, бути милосердним.
«Пам’ятайте слова апостола Павла: “Хто не працює — той нехай і не їсть” (2 Сол. 3:10). І Господь не осудить вас за працю, якщо в серці є любов, а в душі — молитва», — підсумовує отець Іван.
