Чи правильно казати “Пасха” і “куліч”: пояснюємо різницю

В Україні незабаром святкуватимуть одне з найбільших церковних свят — Воскресіння Христове. Мовознавці нагадують, як правильно називати це свято та його традиційні атрибути українською мовою.

“Великдень” чи “Пасха” — яка назва правильна?

Чимало українців помилково називають це свято “Пасха”, хоча в усіх словниках закріплено назву “Великдень”. Як пояснює кандидат філологічних наук Роман Дубровський, слово походить від виразу “великий день”. Ще один варіант назви — “Воскресіння Христове”, який часто використовується в урочистому стилі та художній літературі.

У словнику Бориса Грінченка слово “Пасха” відсутнє, хоча в інших лексичних джерелах воно трапляється та означає єврейське свято Песах. У деяких регіонах України в розмовній мові та церковній традиції використовують слово “паска”, проте воно більше стосується великодньої випічки.

Як правильно називати великодні страви?

Солодкий обрядовий хліб, який випікають на Великдень, має назву “паска”. Цей термін походить від назви єврейського свята Песах, що пояснюється спільним проживанням українців і євреїв. Водночас слово “куліч” є русизмом і не вживається в українській мові.

Ще один поширений русизм — “творог”. Правильний український відповідник — “сир” або “домашній сир”. Тому замість “творожна паска” слід казати “сирна паска”.

Крашанки, писанки чи “яєчка”?

Розфарбовані до Великодня яйця називають “крашанками” (якщо вони однотонні) або “писанками” (якщо розписані орнаментом). Слово “яєчка” вживати недоречно, оскільки воно має інше значення.

Отже, правильно: Великдень, паска, сирна паска, крашанки, писанки.