Чи варто очікувати посилення мобілізаційних процесів найближчим часом: відповідь нардепа

Необхідність залучення молодших людей зумовлена особливостями боїв.

Останнім часом активно обговорюється питання посилення мобілізаційних процесів. Зокрема, йдеться про зниження призивного віку.

В інтерів’ю “Українській правді” ситуацію прокоментував народний депутат і член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.

Що буде з мобілізацією найближчим часом

Як підкреслив експерт, ця війна вже має всі характеристики так званої війни на виснаження. Війна на виснаження – це завжди війна ресурсів. І один із найважливіших ресурсів саме мобілізаційний.

“Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень-травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій), і, можливо, через необхідність формувати нові з’єднання, нові бригади”, – зауважив Рахманін.

Донедавна громадяни, яким не виповнилося 28 років і які не служили в ЗСУ, не могли бути мобілізованими. Військові наполягали на тому, що їм необхідний цей мобілізаційний ресурс і просили нас знизити цю планку. Її знизили, однак президент поки не підписав закон.

На думку Рахманіна, ймовірно, український головнокомандувач не робить цього з огляду на:

• суспільні настрої, адже чимало батьків не хочуть, щоб їхні діти потрапили на фронт);
• нестачу кваліфікованих кадрів, оскільки для того, щоб одна людина воювала, десять мають працювати в тилу;
• демографічну ситуацію, яка була складною до повномасштабного вторгнення, і зараз вона не покращується.

За словами нардепа, потребу в необхідній кількості людей, в тому числі молодих, визначає Генштаб. Річ у тім, що мобілізовувати молодших вимагають певні характеристики бою.

“Наприклад, штурмові дії, коли особовий склад викидається за 8-10 кілометрів від лінії бойового зіткнення, і далі іде, тягнучи на собі десятки кілограмів: зброю, боєкомплекти, харчування, бронежилети. Вони долають пішки цю відстань, і, практично без паузи, починають штурмові дії. Якщо людині 55 чи 57 – це для неї достатньо важке випробування”, – пояснив фахівець.

Також не слід забувати, що сьогодні війна стає більш сучасною. Бачимо, що дуже активно використовуються БПЛА, комп’ютерні програми тощо. Тож в цьому контексті йдеться про навички й та швидкість навчання людей.

“Ще одна дуже важлива обставина, про яку не слід забувати: військові (насамперед ТЦК) не мають чіткого уявлення про стан мобілізаційного ресурсу. У нас є система “Оберіг” – електронний реєстр військовозобов’язаних і призовників. Насправді – це база даних, яка бралася з паперової документації і вручну вбивалася в реєстри, але чіткої картинки вона не дає”, – наголошує Рахманін.

Були випадки, каже він, коли людина, яка значилась десь у Дрогобичі, за цей час встигла попрацювати в Чернівцях, Києві, виїхала в Польщу, повернулася, воює і вже навіть могла загинути, а їй приходять повістки за місцем проживанням з вимогою з’явитися в ТЦК.

“Тобто чітко порахувати людей, які мають стояти на обліку і теоретично підлягають потенційно мобілізації, ТЦК не можуть”, – підсумував він.