День Ікс? Що відбувається навколо законопроєкту про мобілізацію та як голосуватиме Рада

Верховна Рада збирається розглянути законопроєкт у першому читанні.

Законопроєкт подали саме в такій редакції, щоб усіх налякати. Але це призвело до додаткових проблем – уже є відчутні втрати в економіці. Зрозуміло, що Рада, зрештою, не проголосує його в такому вигляді. Ніхто не підтримає заборону на користування транспортними засобами чи блокування карток. Основна мета – перекласти відповідальність за мобілізацію на плечі голів ОТГ і керівників підприємств. Бо ні Офіс президента, ні військове командування не хочуть втрачати власний рейтинг і брати на себе відповідальність.

Саме таку коротку характеристику так званого скандального законопроєкту про мобілізацію (№10378), поданого урядом у ніч Різдва, дав ТСН.ua один із депутатів від “Слуги народу” на умовах анонімності.

Мобілізація на Різдво

Питання мобілізації сьогодні гостро стоїть перед українською владою. Адже за інформацією і від Президента Володимира Зеленського, і від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, в у найближчій рік армія потребуватиме додатково понад 450 тисяч осіб. Очевидно, набрати їх у нинішньому форматі мобілізації та за чинними нормами закону – вкрай складно.

На тлі проблеми з поповненням ЗСУ, а також демобілізації військових (проблема стоїть гостро) різні органи влади намагаються перекинути відповідальність цих гострих тем одне на одного.

Як розповідає не під запис один із народних депутатів, дотичний до військової тематики, законопроєкт 10378, поданий Урядом, не був жодним чином узгоджений з парламентом. Ба більше, у профільному Комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки протягом останніх місяців готували власний законопроєкт, який був на виході проігнорований. “Фактично в Кабміні взяли, своє написали, погодили наверху, а потім переклали на депутатів, мовляв, голосуйте. А людям же однаково, хто винен, – депутати! Всіх чортів на нас скинуть”, – пояснює ТСН.ua один із парламентарів.

Ситуація дійсно не сподобалася багатьом народним депутатам. Бо основний законопроєкт погано сприймається і військовими, і цивільними. Питань до нього достатньо. Тому одразу після новорічних свят на рівні профільного оборонного комітету була зібрана робоча депутатська група, що мала напрацювати більш-менш прийнятний, доопрацьований варіант законопроєкту.

Але і це не вдалося. Члени комітету за погодження керівництва монобільшості вирішили залишити напрацювання правок до законопроєкту вже до другого читання. Проблемних блоків одразу декілька:

• передача повноважень місцевих органам самоврядування щодо проведення мобілізаційних заходів;
• покарання ухилянтів, зокрема блокування рахунків, обмеження права користуватися майном, автомобілем тощо;
• демобілізація військових;
• підстави для бронювання та відстрочки, зокрема бажання уряду мобілізовувати українців з групою інвалідністі;
• посилення прав і повноважень працівників ТЦК (корупційні ризики);
• вплив законопроєкту на економіку.

“Скажу як військовий, що служить від березня 2022 року. Перше – 36 місяців нагадує як термін за покарання. Коли було АТО і туди набирали хлопців, то вони там у середньому були 14 місяців. А зараз люди дійсно втомлені, протриматися ще рік принаймі неймовірно складно. Оптимальний термін служби в таких умовах – це 18 місяців, якщо форс-мажор, то 24 місяці, зокрема і для тих, хто перебуває в тилу.

Друге – мобілізація інвалідів. Я проти, бо ВЛК зараз мобілізує всіх, а ось списатися з армії майже нереально. У мене є великий сумнів, що люди з такими вадами здоров’я принесуть користь, вони просто заб’ють штатку армії і сидітимуть у тилу.

Третє – строковики. Їхній моральний дух дуже низький, навіщо їх через пів року повертати до армії? Тим паче, що багато хто з них і так воював від перших днів вторгнення, часто за набагато менші гроші, ніж мобілізовані.

Четверте – обмеження громадянських прав цивільних. Це порушення Конституції, і виникає запитання, для кого така держава? Навіщо це робити? Краще дайте додатковий стимул мобілізованим, пільгові кредити, збільшену зарплату.

І п’яте – мені прикро, що зараз мінімальна комунікація з солдатами, з їхніми родинами. Замість того, щоб проявити лояльність до мобілізованих, ми бачимо нерозуміння проблем. Такими темпами отримаємо просто велику кількість людей, які жодним чином не виконуватимуть бойові завдання – дезертирів, це велика і страшна проблема.

Люди, які примусово потраплять до армії, коли побачать жахи війни, просто втрачатимуть голову. На жаль, усі воювати не можуть, і є дійсно велика кількість людей, які не створені для війни”, – пояснив ТСН.ua свою позицію щодо законопроєкту телеведучий, а нині солдат Максим Несміянов.

Де брати кошти

Посилення мобілізації може спричинити серйозне економічне потрясіння в Україні. Наслідки скандального законопроєкту вже відчуваються банкірами. А окремі міжнародні структури побоюються, що такий крок може підірвати крихку економічну стабільність, і жоден черговий транш західної фінансової допомоги не зможе виправити ситуацію. Наприклад, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) вже розкритикувала окремі норми цього законопроєкту.

У зв’язку з цим в Офісі Президента наприкінці року активно обговорювався варіант із запровадженням бронювання для тих українців, які щомісячно сплачують податки еквівалентом у 6 тисяч гривень. Але станом на сьогодні від ідеї відмовилися через ризики соціального загострення.

Саме тому останніми днями в чатах фракції “Слуга народу” активно педалюється можливість підняття ПДВ та військового збору до кінця 2024 року. Ці кошти, за задумом окремих представників влади, можуть хоча б частково покрити матеріальне забезпечення мобілізованих у ЗСУ.

До чого прийшов комітет

Попереднє неформальне рішення Комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки – зібрати пропозиції всіх фракцій. Бо рішення про те, щоб виставити на голосування в першому читанні урядову редакцію законопроєкту, викликало, м’яко кажучи, жваві дискусії.

“Окремого комітетського законопроєкту точно не буде. Ми голосуватимемо його в першому читанні в тій редакції, в якій зареєстрував Кабмін. Але до другого читання народні депутати подаватимуть правки з урахуванням соціальних питань, враховуючи безпекові виклики”, – пояснював ТСН.ua формат проходження законопроєкту народний депутат від “Слуги народу” Олександр Федієнко.

Але станом на вечір 10 січня, схоже, в Раді все ж вирішили не квапитися з остаточним рішенням. Вранці 11 січня пройде Погоджувальна рада депутатських фракцій і груп. Саме там буде ухвалене фінальне рішення про долю законопроєекту – або відхилити, відправивши на доопрацювання уряду, або все ж проголосувати в першому читанні в урядовій редакції, щоб уже до другого читання внести правки з чутливих питань.

В будь-якому разі, судячи з настроїв і новин у Раді, якщо законопроєкт про посилення мобілізації і буде ухвалений в якійсь редакції, то набере чинності він не раніше весни.