Дружина бійця ЗСУ, який втратив руки та очі, приголомшена ставленням друзів та близьких: “А ти не думала кинути його?”

Аліна розповіла, що у ролі партнерки важкопораненого вояка отримує багато недоречних висловлювань від оточення.

Дружина українського військовослужбовця Андрія “Апостола” Смоленського, який втратив на фронті зір, частково слух та обидві руки, нарікає на недоречні коментарі від свого оточення. Аліна розповіла в інтерв’ю ТСН, що часто люди недостатньо чутливо ставляться до її сімейної ситуації, намагаючись навіть відгороджуватися від пораненого військового.

Пара прожила разом уже 4 роки, і наслідки військових подій не вплинули на їхні стосунки. Аліна зазначила, що деякі речі варто уникати при спілкуванні з родичами важкопораненого, зокрема, ігнорування та власні осуди.

“Краще щось сказати, аніж просто боятися і не дзвонити, не писати, не робити взагалі нічого, боячись якось нашкодити. Тому що бездіяльність також засмучує. Ти також можеш відчувати самотність, або ніби від тебе відвернулися твої люди”, – зазначила вона.

Також вона відзначила, що деякі побажання кращого життя для неї є неприємними, адже вони не стосуються стосунків з її коханим, якого вона любить із всієї душі.

“Другий момент, це тоді, коли кажуть: “А ти залишишся із ним? А ти не думала кинути його? Почати своє життя заново?” Це нетактовні питання. Абсолютно невлучні до цієї ситуації. Якщо я зі своїм чоловіком, я його люблю, чому я його маю залишати?” – розповіла Смоленська.

Аліну також турбує відсутність поваги до її чоловіка як військового. Вона відчуває дискомфорт, коли люди звертаються до неї, ігноруючи Андрія, який поруч, та розповідають про нього, наче він відсутній. Для неї важливо, щоб близькі бачили в ньому людину, а не тільки обставини його поранення.

Зокрема, Аліна підкреслила, що навіть при важких обставинах життя не закінчується, і хоча інколи з ними виникають несподівані труднощі, це не означає, що треба відчувати себе мучеником. Вона також зазначила, що не варто робити висновки про життя інших осіб, оскільки це викликає болісні емоції і може спричинити непорозуміння.

Андрій Смоленський, 27-річний вояк, отримав поранення 9 місяців тому під час служби на південному фронті, піднімаючись з траншеї. Внаслідок поранень він втратив зір, частково слух та обидві руки. Його дружина, дізнавшись про це, відразу ж поїхала до лікарні, щоб підтримати його.