Події

Фейгін: Путін може втратити армію миттєво, але намагається зупинити ЗСУ. Інтерв’ю

Глава держави-агресора Росії Володимир Путін поспішає. Поспіхом він “приєднує” до РФ поки що окуповані українські землі, сподіваючись так зупинити просування Збройних сил України. Незважаючи на оголошену мобілізацію, агресор не розраховує на успіхи на фронті. Його завдання – утриматись хоча б на поточних позиціях.

Незалежно від того, які рішення буде ухвалено в РФ, українська армія не припинить звільняти окуповані території, а Захід не припинить допомагати їй у цьому. Але, лякаючи своїм останнім, ядерним, аргументом, Путін ризикує миттєво втратити всю свою армію. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.

– На 30 вересня у Кремлі запланували “підписання договорів про вступ до складу Російської Федерації нових територій”. Чому такий поспіх? Що буде далі після цього рішення?

– Поспіх не лише із фіксацією результатів так званих референдумів та з підписанням договорів. Поспіх загалом, скрізь. Це логічне завершення цієї “спецоперації”. У принципі так і передбачалося, що 30 вересня окуповані території “приймуть” до складу РФ.

Для чого? Щоб використати цей фактор для зупинення просування Збройних сил України з деокупації цих територій. У Росії оголошують ці території російськими, мають намір “захищати” їх і пропонують як Заходу, так і Києву зупинити військову операцію ЗСУ, тому що, на їхній погляд, це один із важливих факторів, який має забезпечити безпеку цих територій. Вони так думають.

– Але зрозуміло, що українська армія не зупиниться.

– Так, але Кремль виходить не з того, що зупиниться або не зупиниться. Вони роблять свою справу. Адже на початку, коли вони вторгалися до України, вони планували захопити всю територію. Чому вони почали форсувати? З урахуванням ситуації, бо йшло просування українських військ, було деокуповано значну частину території.

– Зверніть увагу: Путін оголошує мобілізацію, офіційно має намір призвати 300 тисяч, а неофіційно мільйон осіб. Здавалося б, його позиції мають посилитись, але він хапається за ці нещасні шматочки української території та намагається їх застовпити за собою. У чому проблема?

– Не знаю, чи буде мільйонний призов, але поки що він розраховує зупинити просування ЗСУ, щоб не втратити наявні території. Наразі не йдеться про захоплення нових територій. І без цього втрата окупованої території була суттєвою.

Якщо уявити, що мобілізованими частинами він знову кинеться на Київ, Одесу, Миколаїв, Харків, – це буде просто самогубством, навіть із тим набором мобілізованих. Він не може цього здійснити, тому що кількість смертей, втрат буде в рази більшою. Усі ці мобілізовані гинуть швидше.

– Є інформація про активність на території Білорусі. Є ознаки можливого перекидання туди російських військ.

– Напевно, це може розглядатися як один із варіантів – використання мобілізованих ресурсів. Але ситуація просто пришвидшиться, бо жодного мільйона вони ще не зібрали. Можливо, до кінця року може з’явитись цифра 300 тисяч.

Навіть якщо зараз, протягом тижня чи двох, відправлять 50 тисяч, то через непрофесіоналізм і непідготовленість здебільшого їх буде знищено. Що тоді?

Так, якби зараз у Путіна з’явилася професійна, добре озброєна, підготовлена армія в мільйон багнетів, це була б велика проблема для України. Але ж її немає. Це просто люди, зірвані зі своїх місць, обивателі, водії, комірники. І раптом їм вручили зброю та кажуть: іди вперед.

Ми не знаємо точної цифри мобілізованих, але навіть якщо у них буде 300 тисяч, генштаб краще командуватиме? Ми бачили, як він командував професійними військовими, а як він командуватиме цими цивільними партизанами? Я важко це уявляю.

Тому поки що серйозних загроз для деокупованих територій України, які тримає українська влада, немає. Навіть якщо вони спробують зрушити з території Білорусі, зрозуміло, якою буде відповідь, – будуть обстрілювати Білорусь.

– Підсумовуючи. Що ми маємо у сухому залишку: Путін “приєднує” ці українські території, українська армія продовжує їх звільняти, західні партнери продовжують їй у цьому допомагати. Якими будуть дії Путіна? І, звичайно, нас цікавить запитання, чи може він застосувати ядерне озброєння.

– Це буде залежати від протидії Заходу. Якщо Захід займатиме тверду позицію, якщо щоразу повторюватиме, до чого призведе використання ядерної зброї, і демонструватиме, що готовий зробити все, що обіцяє, Путін не наважиться. Точніше, не наважиться його оточення.

Який сенс у застосуванні ядерної зброї, якщо у відповідь отримаєш “Томагавками” по території Росії, по окупованій території, по Криму, по військах, по скупченнях. Ти просто позбудешся всієї цієї армії і всіх цих мобілізованих практично миттєво. Можливості американської армії, угруповання НАТО, насамперед ракетні та авіа, непорівнянні з можливостями російської армії.

– Якщо Путін має хоча б краплину здорового глузду, він на це не піде.

– Його оточення. Вони можуть сказати: “Ні, Володю, ось це вже too much. Давай спробуємо воювати мобілізованими, але ніяких тактичних ядерних зарядів, давай із цим акуратніше”.