Генерал Маломуж: Путін викликав вогонь на себе, Захід допускає його ліквідацію. Інтерв’ю

Глава держави-агресора Росії Володимир Путін загрожує світу останнім – ядерним – аргументом. Цим диктатор “викликав вогонь на себе”. Захід уже має кілька сценаріїв ліквідації цього міжнародного терориста, якщо той усе ж таки зважиться натиснути на ядерну кнопку.

Тим часом у самій Росії ситуація для режиму вкрай непроста. Оголошена мобілізація викликала хвилю протестів, зокрема у національних республіках. Під час подальших військових невдач Путіна ймовірність того, що його оточення та силовий блок РФ повстануть проти нього, дедалі більше зростає.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Ми бачимо, що після оголошення так званої часткової мобілізації в РФ почалися протести, зокрема в національних республіках – Бурятії, Якутії, Дагестані. Крім того, населення чоловічої статі масово залишає країну. Чи можна сказати, що режим не переживе цієї мобілізації?

– Перш за все варто сказати, що причина мобілізації – масштабні прорахунки Путіна в стратегії та у військовому мистецтві. Захоплення України не вдалося, повне захоплення Донбасу також. Армія РФ зазнає величезних втрат на фронті й втрачає території, які раніше захопила.

Оголошення мобілізації – це остання спроба виправити ситуацію. Думаю, її планують проводити у кілька етапів. Спочатку близько 100 тисяч, потім 300 тисяч і до мільйона. Але ж такого не буде. По-перше, такого ресурсу немає, по-друге, у процесі їхнього швидкого знищення на фронті з Україною менталітет росіян кардинально зміниться.

Але Путін мав би прорахувати, що це викличе невдоволення серед населення Росії. Не тому, що вони проти агресивної політики щодо України, а тому, що побоюються за власні життя, вони не хочуть гинути на фронті.

Путін розраховує, що протести не будуть масштабними й він зможе впоратися із ситуацією, тому що його силові структури налічують понад мільйон осіб. Він вважає, що контролює ситуацію.

– Але який реальний потенціал мають ці протести?

– Виступи в Москві, Санкт-Петербурзі, в національних республіках показали, що саме ці регіони насамперед будуть активними протестувальниками в цьому русі. Тому що вони глибоко усвідомлюють не лише агресію Путіна, а й те, що це призведе до конкретних масових жертв серед їхніх людей і до можливого розпаду РФ.

Росіяни у столиці та у великих містах протестують і проти мобілізації, і проти війни, а в регіонах – за те, щоб урятувати свої життя. Простежується чітка тенденція, що найжорсткішу мобілізацію проводять саме у національних республіках. Лунають припущення, що Путін намагається знищити представників нацменшин, які є перспективно проблемними – вони можуть починати “сепаратистські” рухи, створювати автономії тощо.

Але чи будуть ці протести вирішальними для боротьби з режимом? Ні. Вони ще не мають політичного забарвлення і не є надто масовими. Так, в окремих регіонах вони збирають критичну кількість учасників, здатних блокувати військкомати й органи місцевої влади. Але це ще не масові протести, які загрожують режиму.

Путін вважає, що він контролює процес і впорається. За рахунок того, що він має жорстку авторитарну систему та систему спецслужб у кожному селі, районі, місті та області. Він також розраховує на те, що в російській глибинці населення беззаперечно виконуватиме рішення органів влади та йтиме на мобілізацію. Лише в окремих військкоматах зафіксовано протести, зокрема зі стріляниною. Але решта на хвилі псевдопатріотизму, за рахунок пропагандистської діяльності, ідеї “захисту Росії від Заходу” демонструють певну активність.

– Якою може бути якість війська, зібраного з нових призовників?

– Усі призовники некваліфіковані, не мають військової спеціальності, не пройшли злагодження. Їх кидають одразу в частини, й це є ще однією великою проблемою. Але це лише перший етап, початок.

Другий етап настане тоді, коли рух у національних республіках та у столиці стане потужнішим. Як правило, Москва завжди визначала майбутнє режиму. Ще одна найважливіша складова – це великі втрати, особливо серед новомобілізованих, на українському фронті.

Нині їх, необстріляних, кидають до Луганська, Донецька, а це перспектива великих втрат. “Вантаж 200”, який надходитиме до Росії, відразу ж стане індикатором того, що “там вбивають, їхати туди не потрібно”. На протести почнуть підніматись родичі вбитих. Росіяни почнуть шукати винного – і винним буде Путін.

Він цього побоюється, тому намагається якнайшвидше просунутися в Україні та закріпитися на рубежах, які захопив, за допомогою “референдумів” створити правові передумови для “захисту” вже “російської території”, а також актуалізувати загрозу ядерної війни.

– Як Путін може використати цей механізм ядерного залякування?

– Ці механізми використовуються для того, щоб схилити нас до переговорів, висунути ультиматум: або ядерна війна, оскільки “ми звільняємо території Росії”, або договір на умовах Москви.

Я думаю, такий шантаж є ознакою великої слабкості Путіна. Він не зможе реалізувати такий принцип, тому що, заявивши про останній, ядерний аргумент, він викликав на себе вогонь усього світу, і не лише Заходу. Фактично це буде війна не із Заходом, а з усім ядерним клубом та з іншими країнами, які не хотіли б бути долученими до ядерної війни.

Застосування тактичної ядерної зброї переростає у глобальне протистояння із застосуванням глобального ядерного озброєння. США та Велика Британія чітко заявили про те, що в такому разі вони завдадуть удару, що, можливо, стане початком глобальної війни.

Це грань. Тому гадаю, що Путін не є самогубцем, він не піде на застосування ядерної зброї. Так, він погрожуватиме, гратиме на межі фолу. США вже попередили Путіна: щойно буде розгортання ядерних засобів, вони завдадуть ударів по конкретних центрах ухвалення рішень у Москві, а це Путін та його найближче оточення.

Думаю, на певному етапі Путін буде змушений іти на переговори під тиском наших військ, міжнародної громадськості. Він відступатиме з наших територій, а ми вироблятимемо нову модель безпеки України, а в перспективі нова модель формуватиметься і для світової спільноти.

– Як ви вважаєте, чи можуть у певний момент проти режиму виступити силовики? Адже ми розуміємо, що сьогодні путінський режим робить найбільшу ставку саме на них.

– Путін намагається контролювати весь силовий блок перехресним форматом. Наприклад, ФСБ контролює розвідку, МВС, службу безпеки та міноборони РФ. Інші служби, навпаки, контролюють ФСБ та інші силові структури.

Поки не настав остаточний провал Путіна, вони продовжують триматися за нього, бо припускають, що можуть бути не просто репресії щодо окремих керівників силових структур, а вони просто зникатимуть. До них застосовуватимуться найжорстокіші несудові заходи.

Це їх стримує, але до певного часу. Коли сипатиметься фронт чи Путін поставить світ на межу ядерної війни, його оточення замислиться про своє життя, про можливі варіанти своєї відповідальності у разі повного провалу.

Коли Путін зазнає подальшої поразки на українському фронті й продовжить ядерний шантаж, думаю, вони повстануть. Стежитимемо за розвитком подій у найближчі тижні та місяці.

– Ви припускаєте, що Захід може розглядати варіант фізичної ліквідації Путіна?

– Теоретично варіант фізичної ліквідації Путіна розглядається. Але поки що його реалізація не планується, тому що цього терориста треба ліквідувати методом теракту. Більшість політиків, починаючи з керівництва США, гадаю, таких санкцій не дадуть.

Але, звичайно, коли постане питання про ядерну війну, всі засоби стануть прийнятними. Спецслужби у будь-якому випадку опрацьовують такі варіанти. Може бути застосовано кілька сценаріїв для його ліквідації, тому що він становитиме небезпеку не лише для України, а й для всього світу.

Оскільки ядерна зброя – це вже не про країну та не про національність.

– Тобто технічна можливість ліквідувати Путіна є?

– Так, є. Звичайно, це важко, тому що створено п’ять систем захисту, починаючи від системи особистої безпеки – ФСБ, МВС, розвідка. Є й неофіційна спецслужба, яка постійно з ним працює. Він змінює квартири, дислокації. Існує до десятка варіантів захисту й дезорієнтації умовних диверсантів і терористів.

Але все це прораховується. Бен Ладен теж довгий час застосовував різні механізми, але зрештою США знайшли варіанти його знищення і провели операцію.