Генерал Романенко: у Путіна не лишилося сил на другий фронт, його треба “нагинати”. Інтерв’ю

З початку війни проти України армія країни-агресорки Росії втратила близько третини свого військового потенціалу і продовжує зазнавати колосальних втрат. Кремль зіткнувся з гострою нестачею резервів і змушений поповнювати армію всіма можливими способами.

Глава РФ Володимир Путін не в змозі відкрити другий фронт, щоб перешкоджати вступу до НАТО нових держав. Агресора треба “нагинати” і показувати його місце у цьому світі. Повідомляє obozrevatel.com

Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– Постпред України при ООН Сергій Кислиця повідомив, що з початку вторгнення Росії в Україну країна-агресорка випустила 2100 ракет. Чи багато їх ще лишилося?

– З високоточних ракет наземного базування, таких як “Іскандер”, та морського базування “Калібр” залишилося ще кілька сотень. Але є ще багато ракет повітряного базування – Х-55, Х-105 плюс старі Х-22. Застосовуючи зброю у цій війні, вони досягають двох цілей. Перша – випробувати нову зброю типу “Кинжал”. Друга – знищити, утилізувати старе прострочене озброєння.

Але взагалі позиція рахувати озброєння, що залишилося у ворога, це слабка позиція. Треба займати активну позицію, яка полягає в тому, щоб мати такі озброєння, які знищували б носії. Наприклад, потрібно знищувати морські кораблі, що і робиться, тільки ефективніше. Повітряні необхідно знищувати засобами протиповітряної оборони. Треба мати ракетну зброю з дальністю хоча б до 300 км.

А не рахувати, коли у ворога закінчиться озброєння і ми відновимося. Це неправильний підхід.

– В “Укроборонпромі” повідомили про те, що з початку вторгнення Україна змогла відновити трофейну техніку окупанта на суму понад 1,5 млрд грн. Наскільки це захоплене озброєння є цінним для нашої армії?

– Безумовно, дорога кожна одиниця техніки. Тим більше, що техніка у них на початку наступальної операції була більш сучасною, ніж у нас. Якщо є можливість освоєння саме такої техніки, значить, ми матимемо більші можливості.

Та й зразки старої радянської техніки нам теж у плюс, оскільки ми можемо освоїти її швидко, подібна техніка у нас є. Так зростає наш військовий потенціал.

Хотів би нагадати, що на початку війни військовий потенціал збройних сил Російської Федерації перевищував наш втричі. Одну третину ми перемололи під час першої операції, тепер займаємось далі.

Поки ми не досягнемо такого рівня, щоб значно знизити їхній потенціал, поки ми не накопичимо сили, про жодне звільнення окупованих противником територій не може йтися.

– Ви сказали, на початку вторгнення співвідношення сил було одне до трьох. Який баланс сил сьогодні? Один до двох?

– Так. Що стосується особового складу, то, за їхніми підрахунками, станом на початок другої наступальної операції співвідношення було 1,7 до 1, тобто живою силою вони перевищували нас менш ніж удвічі. Але за рахунок того, що вони мають засоби рухливості, для наступу вони створюють чисельну перевагу в 2-3 рази, до 10 разів із використанням потужної руйнівної сили артилерійських систем, систем залпового вогню та авіації, в яких у них перевага порівняно з нами.

– Щодо живої сили – є інформація про те, що російським морякам пропонують перевестися до берегових військ. Премії їм обіцяють вже після повернення з України. Чи є це свідченням того, що з резервами в Росії дуже погані справи?

– Це однозначно характеризує таку ситуацію. Але моряки мають дуже складний вибір. Між морською піхотою, яку кидають у бій, де велика ймовірність загинути, і моряками на їхніх найкращих кораблях на кшталт затонулого крейсера “Москва”, фрегата “Адмірал Ессен”, підбитого фрегата “Адмірал Макаров” або десантних кораблів “Раптор”, які ми знищуємо. Тож вибір у них невеликий.

Хрін від редьки не солодший. Це їхнє прислів’я.

– Росія давно виступала проти вступу до НАТО Фінляндії та Швеції, і знову повторила цей меседж. Чи може Кремль відкрити новий фронт, вдарити по цих країнах?

– Ні, сил у них немає. Крім того, Велика Британія є гарантом безпеки, допомагатимуть й інші країни НАТО. Росія зараз ослаблена.

Все, що вони можуть зробити – і цим лякають – так це націлити свої стратегічні сили на ці держави. Якщо така небезпека буде, то у Фінляндію та Швецію у прискореному режимі можуть увійти війська НАТО.

Путіна треба вчити. Він сприймає тільки силу, силою його і треба нагинати та показувати, де його місце у цьому світі. Їм треба встояти, рішуче підтримувати устремління народів цих держав, і спільна перемога буде за нами.