“Гібридна війна Росії — це тільки початок”: прем’єрка Данії закликає НАТО змінити тактику

Гібридна війна Росії, яка спрямована на дестабілізацію та розкол Європи, лише набирає обертів. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен попередила, що НАТО має посилити свою відповідь на ворожі дії Москви, зокрема порушення повітряного простору, кібератаки та диверсії.

Про це данська прем’єрка заявила в інтерв’ю Financial Times.

Мета гібридної війни — розколоти Захід

Фредеріксен наголосила, що Захід повинен бути готовий до ескалації невійськових провокацій. За її словами, необхідно «глибше обговорити» в рамках оборонного альянсу, як реагувати на дії Москви.

«Ми повинні бути готовими до того, що це, ймовірно, лише початок. Нам потрібно, щоб усі європейці зрозуміли, що поставлено на карту і що відбувається. Коли відбуваються атаки безпілотників або кібератаки, ідея полягає в тому, щоб розколоти нас,» — сказала вона.

Останні інциденти, зокрема, дрони невідомого походження над кількома аеропортами Данії, а також над військовими об’єктами, стали для Європи «сигналом тривоги», як це назвали дипломати. Ці події відбулися після того, як винищувачі НАТО збили російські безпілотники над Польщею.

«Стіна з дронів» та нові саботажі

У відповідь на ці інциденти НАТО вже провело дві екстрені наради та засудило «безвідповідальні дії» Москви. Альянс також розпочав операцію «Eastern Sentry» — місію військового патрулювання у Східній Європі.

Західна розвідка також вказує на причетність Москви до спроб диверсій протягом останнього року, зокрема підпалів, перерізання підводних кабелів та кібератак у Німеччині, Польщі та країнах Балтії.

Прем’єр-міністерка Данії, яка цього тижня приймає європейських лідерів на двох самітах, присвячених безпеці, попередила, що просте збільшення витрат на протидронне обладнання та кіберзахист не спрацює.

«Ідея гібридної війни полягає в тому, щоб погрожувати нам, розділяти нас, дестабілізувати нас. Використовувати дрони одного дня, кібератаки іншого дня, саботаж на третій день. Тож це не закінчиться лише [нарощуванням — ред.] потенціалу,» — наголосила Фредеріксен.

Очікується, що під час неформальної зустрічі лідери ЄС обговорять пропозиції щодо прискорення інвестицій у протиповітряну оборону, зокрема створення «стіни дронів» у країнах, що межують з Росією або Україною. Данія вже заявила про необхідність терміново закупити нові протидронні засоби після того, як їй не вдалося виявити або знешкодити повітряні об’єкти.

Проблема Гренландії та суперечки в ЄС

На додаток до гібридної війни, Данія відчуває тиск і з боку свого основного союзника — США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про бажання взяти під контроль Гренландію та відмовлявся виключити застосування сили для цього.

Метте Фредеріксен зазначила, що вона «дійсно пишається тим, як Гренландія змогла впоратися з цією складною ситуацією». Вона додала, що Данія прагне поглибити співпрацю з усіма арктичними державами, окрім Росії, у питаннях безпеки навколо острова.

Тим часом, у самому ЄС обговорюється спільне фінансування «стіни дронів». Чиновники знають про невдоволення західних та південних країн, які вважають, що більша частина цих витрат піде на користь лише східним та північним країнам, і шукають шляхи, щоб від цієї ініціативи виграли всі члени блоку.