Глава МЗС Польщі закликав припинити допомогу українським біженцям
На думку Сікорського, ЄС своїми діями знижує мобілізаційний потенціал Києва
Очільник міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що країни Євросоюзу знижують мобілізаційний потенціал України, виплачуючи допомогу українським біженцям. Про це посадовець заявив в інтервʼю Le Monde. glavcom.ua
Сікорський зазначив, що України зараз насамперед потрібні військова техніка та армія.
«Очевидно, що затримка Конгресу США з ухваленням пакета допомоги була сумною, але й затримка українців з ухваленням закону про мобілізацію теж. А ми знижуємо мобілізаційний потенціал, виплачуючи допомогу українським біженцям, – зауважив глава польського МЗС.
За його словами, у Польщі українські біженці не отримують соціальної допомоги.
«Якщо вони перебувають під захистом ЄС як біженці, вони отримують 200 євро на місяць на кожну дитину, зараховану в польську систему. У Західній Європі вони отримують інші допомоги. Це є фінансовим стимулом для молодих чоловіків і жінок, які могли б повернутися додому, щоб захищати свою країну. Ми не повинні субсидувати непокору», – сказав Сікорський.
Нагадаємо, що з жовтня 2024 року українські родини з дітьми, які вимушено переїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення, зможуть розраховувати на додаткову фінансову підтримку. Ця нова програма допомоги має на меті полегшити адаптацію та забезпечити більш стабільне життя українських біженців у Польщі. Однак, щоб скористатися цією можливістю, необхідно відповідати певним критеріям.
До слова, 2025 року Польщі введуть нові умови для призначення допомоги «800 Плюс» для українських біженців на дітей, які проживають у країні. Батьки повинні при поданні заяви вказувати навчальний заклад, в якому навчається їхня дитина в Польщі. Цю інформацію будуть ретельно перевіряти.
Як відомо, з 1 липня 2024 року у Польщі змінилися положення закону про допомогу громадянам України. Продовжено легальність перебування для українців, введено нові регуляції щодо інструментів підтримки осіб, які перебувають під тимчасовим захистом. Це зумовлено необхідністю адаптації законодавства до сучасних викликів, які відрізняються від тих, що були у 2022 чи навіть 2023 роках.
