Хто потрапить до реєстру боржників та чи будуть забирати житло: що змінює закон про борги

Через цифровізацію та прискорений обмін даними між установами боржникам буде значно складніше приховувати активи або уникати виконання рішень.

Цього тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, яким пропонує суттєво змінити систему роботи з боргами в Україні. Документ викликав неабиякий резонанс – зокрема, ним нібито дозволяється вилучати майно навіть за найменші борги. Про те, як працюватиме система, та що насправді змінюється – у матеріалі Главреду.

Затримок у арешті майна не буде?

Ухвалений депутатами закон №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” є частиною виконання зобов’язань перед ЄС у межах плану Ukraine Facility, згідно з яким Україна взяла на себе зобовʼязання привести законодавство у відповідність до європейських стандартів, зокрема — спростити виконання судових рішень і мінімізувати корупцію.

Ключова новація документу — повна цифровізація виконавчого провадження. Система об’єднує виконавчу службу, банки, державні реєстри та нотаріусів, що дозволяє обмінюватися даними в режимі реального часу. На практиці це означає, що виконавці зможуть оперативно знаходити рахунки боржників, накладати арешти і ініціювати списання коштів без тривалих процедур. Тобто “вікно часу” між появою боргу і фінансовими обмеженнями суттєво скорочується. Фактично процедура стягнення грошей стане напівавтоматичною: якщо є відповідне рішення, система дозволить реалізувати його без тривалих погоджень і затримок.

Крім того, усі ключові процеси — від обміну документами до винесення постанов — переводяться в електронний формат. Це означає, що паперова бюрократія фактично зникає, а сам процес виконання рішень суттєво пришвидшується.

Однією з ключових новацій є автоматизований доступ виконавців до банківських рахунків боржників. Банки та виконавча служба працюватимуть у тісній інтеграції, що дозволить швидко отримувати інформацію про кошти, накладати арешти та ініціювати списання. Фактично процедура стягнення грошей стає напівавтоматичною: якщо є відповідне рішення, система дозволяє реалізувати його без тривалих погоджень і затримок.

Паралельно посилюється контроль за майном. Завдяки інтеграції державних реєстрів виконавці отримують оперативний доступ до інформації про нерухомість, транспорт та інші активи боржника. Це дозволяє швидко накладати обмеження — зокрема заборону на продаж, переоформлення чи використання майна в угодах. Інформація про боржника практично одразу вноситься до відповідного реєстру, що автоматично ускладнює будь-які операції з активами.

Закон також передбачає запровадження більш жорстких обмежень для боржників у межах виконавчого провадження. Йдеться не лише про арешт коштів, а й про блокування окремих фінансових операцій та інші обмеження. Водночас важливою новацією є автоматичне зняття всіх обмежень після повного погашення заборгованості — без необхідності додаткових звернень чи бюрократичних процедур.

Але окрім цифровізації, документ також передбачає низку змін у сфері виконавчого провадження та стягнення боргів, які безпосередньо вплинуть на громадян. Наприклад, підвищується поріг, за якого може бути звернено стягнення на єдине житло боржника. Тобто держава намагається обмежити ситуації, коли за відносно невеликі борги людина ризикує втратити єдину квартиру чи будинок. Конкретний поріг збільшується з 20 до 50 мінімальних заробітних плат (тобто не перевищує 432 тис. грн.), і до його досягнення таке житло не підлягатиме примусовому продажу.

Крім того, запроваджуються окремі гарантії для військовослужбовців. Йдеться про обмеження або відтермінування примусового стягнення щодо осіб, які проходять військову службу, особливо під час воєнного стану та року після його завершення. Законопроєкт враховує, що військові можуть не мати можливості своєчасно реагувати на виконавчі дії, тому передбачає додаткові запобіжники для захисту їхніх прав і майна.

Також врегульовується питання боргів, пов’язаних із майном на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, передбачено зняття всіх арештів за комунальні борги на територіях бойових дій і тимчасово окупованих територіях. У свою чергу законопроєкт пропонує спеціальний підхід до таких випадків, оскільки фактичне виконання рішень там часто є неможливим. Передбачаються окремі процедури або обмеження на примусове стягнення, щоб уникнути ситуацій, коли людина формально має борг, але не може розпоряджатися своїм майном через окупацію.

Що кажуть депутати

Ухвалений документ зустрів неоднозначну реакцію у парламенті. Зокрема, лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко закликала ветувати закон, адже, за її словами, документ містить “антилюдські” норми та за мінімальні борги, що навіть не підтверджені судом, дозволяє блокувати рахунки українців і арештовувати все майно.

“Найганебніша норма, що суперечить Конституції України, – дозволяє конфісковувати єдине житло в українців за борги та продавати його”, – заявила депутатка.

Однак, за словами народного депутата, голови підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Ігоря Фріса, закон про цифровізацію виконавчого провадження не стосується ні виселення, ні забирання житла, ні арешту майна без рішення суду.

“Його мета та завдання просте – автоматично вилучати запис з реєстру боржників коли ви погасите борг. Щоб не бігати до виконавців кожного разу. Не більше. Ні менше”, – зауважив депутат.

Банки будуть змушені працювати з виконавцями

У свою чергу, голова Нацбанку Андрій Пишний уточнив, що законопроєкт містив норму, яка могла суттєво послабити захист прав банків, і створити ризики для системи забезпеченого кредитування, але її відхилили.

“Йдеться про зміну, коли замість чинної вимоги одночасного виконання трьох умов для звернення стягнення на заставлене майно (рішення суду, перевищення вартості застави над заборгованістю та згода заставодержателя) передбачалася достатність будь-якої однієї з них, зокрема навіть лише внесення запису до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ). Такий підхід є неприйнятним”, – заявив Пишний.

В той же час така норма, як зазначають приватні виконавці, фактично запобігатиме паніці на фінансовому ринку та стабілізуватиме банківську систему.

“Цікавою є норма щодо виключення з ЄРБ системно важливих банків. Якщо борг банку не перевищує 50 млн грн (для звичайних банків — 20 млн грн), вони не потрапляють до реєстру боржників протягом перших двох місяців провадження”, – уточнив заступник голови Асоціації приватних виконавців, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Андрій Авторгов.

Як пояснила Главреду старший юрист, адвокат Pragnum Альона Мічуріна, головна ідея документу – змусити всі установи, які мають справу з майном людей, автоматично співпрацювати з виконавцями. Тобто нотаріуси, банки, фінансові компанії, сервісні центри МВС та реєстратори мають стати частиною єдиної системи, яка допомагатиме швидше знаходити майно боржників і контролювати будь-які операції з ним. Інакше кажучи: якщо у людини є борги, інформація про її майно автоматично опиниться у виконавця без додаткових запитів і довгих листувань.

Втім, боржники фактично будуть позбавлені права продажу або дарування майна, яке перебуває у їхній власності.

“Зараз реєстратори вже перевіряють, чи є людина в Єдиному реєстрі боржників. Якщо є, то угоду з нерухомістю чи авто просто не оформлять. Законопроєкт іде ще далі: нотаріус або реєстратор будуть зобов’язані повідомляти виконавця про будь-які спроби боржника щось продати, подарувати чи передати в заставу”, – уточнила юрист.

Зокрема, акцент зроблено на зменшенні можливостей для зловживань і затягування процесу. Завдяки цифровізації та обміну даними між установами боржникам буде значно складніше приховувати активи або уникати виконання рішень. У підсумку закон змінює не лише інструменти, а й саму швидкість роботи системи: якщо раніше борги могли залишатися невиконаними тривалий час, то тепер вони значно швидше призводитимуть до реальних фінансових наслідків.

Але, уточнює фахівець, є винятки, коли угоду все ж таки оформлять. Зокрема:

• якщо майно передається стягувачу (тобто тому, кому боржник винен гроші);
• якщо йдеться про конфісковане майно;
• якщо майно переходить іпотекодержателю чи заставодержателю у зв’язку зі стягненням.

У всіх інших випадках, до моменту погашення боргу, операції з майном будуть неможливі.

Арешт рахунків – чи справді він буде автоматичним?

За словами адвоката, оскільки банки та інші фінансові установи будуть миттєво повідомляти виконавця про відкриття або закриття рахунків боржника, після цього виконавець протягом наступного робочого дня має прийняти рішення про арешт коштів. Тобто “автоматика” працює лише на етапі повідомлення банком, а арешт накладає не машина, а конкретний виконавець.

“Щодо ризику надмірного арешту, то він мінімальний, адже сума боргу завжди зазначається у виконавчому документі. До того ж система сама рахує винагороду виконавців та інші витрати, що зменшує імовірність помилки”, – зазначає Мічуріна. І додає, що будь-яке рішення виконавця можна оскаржити.

Якщо ж людину помилково внесли до реєстру боржників, то процедура оскарження у такому випадку залишається незмінною:

• або боржник оскаржує виконавчий документ у суді;
• або подає скаргу у межах Закону “Про виконавче провадження”.

Після успішного оскарження інформацію з Реєстру боржників буде видалено. При цьому варто пам’ятати, що підставою для включення до Реєстру є не лише судові рішення, а й виконавчі написи нотаріусів, постанови про адмінправопорушення, рішення органів фінмоніторингу тощо.