“Хто я?”: пʼять років Зеленського, наївні обіцянки та складні рішення країни у війні

20 травня 2019 року, понеділок. Сонячний ранок в столиці. Інавгурація шостого президента України Володимира Зеленського — шоумена без досвіду в політиці, але з програмою кардинальних реформ. 20 травня 2024 року, знову понеділок. 817-й день повномасштабної війни Росії проти України. Небо столиці так само безхмарне. Виповнюється п’ять років від дня інавгурації Зеленського. Трохи менше половини його терміну головування припало на повномасштабну війну, через що він так і не зміг втілити в життя усі обіцянки та плани, створені ще 2019-го.

ТСН.ua пропонує вам згадати, який шлях пройшов президент, як змінився він сам і як намагався змінювати країну. 

Новорічне звернення-2019 та передвиборча кампанія

Володимир Зеленський офіційно оголосив про те, що висуне свою кандидатуру на посаду президента України, під час трансляції “Вечірнього кварталу” на телеканалі “1+1” в новорічну ніч 2019-го. Тоді відомий українським глядачам актор та шоумен заявив, що обирає політику.

Саме після виходу комедійного серіалу “Слуга народу”, в якому Зеленський зіграв головну роль, зʼявилися розмови про те, що він може стати кандидатом у президенти. 2017 року була офіційно зареєстрована партія “Слуга народу”, а вже 21 січня 2019-го ця політсила висунула Зеленського в президенти.

Зеленський позиціонував себе як альтернативу старій політичній системі та старим політикам. Серед основних завдань — мир в Україні, повернення окупованих територій з відшкодуванням завданих Україні Росією збитків, також він підтримав шлях України до НАТО. Зеленський обіцяв реформувати економіку, запровадити “нульові декларації” для бізнесу, перейти від солідарної до накопичувальної системи пенсій, “капітально ремонтувати інфраструктуру”.

Історичні дебати на “Олімпійському”: Порошенко vs Зеленський

Головним конкурентом Зеленського був чинний на той момент очільник держави Петро Порошенко. Після першого туру голосування, де обидва кандидати набрали найбільшу кількість голосів (Зеленський — 30,24% голосів, Порошенко — 15,95%), відбулися їхні публічні дебати, ініціював які саме Зеленський.

Головні цитати Зеленського на дебатах:

– Чи міг я колись уявити, що я, простий хлопець із Кривого Рогу, боротимуся за крісло президента? Боротимуся проти людини, яку ми впевнено й беззастережно обрали президентом України в 2014 році. Я сам був за пана Порошенка. Але я помилився. Ми помилилися.

– Я був дуже багато разів в АТО. В мене було дуже багато знімань “Вечірнього кварталу”. Від кого я ховаюся? Від яких повісток я ховаюся? Я публічна людина, хіба мене не могли знайти й дати повістку? Про що ви говорите? Ви знову брешете.

– Ви (Порошенко — Ред.) говорите: “Чітку дай нам відповідь”. Але я не у прокурора і я нічого не зробив, щоб там бути. А Вам, може, й доведеться там зустрітися… Україна отримала шлях до Європи, і це найголовніше. Українці заплатили дуже велику ціну — життями людей. Але ви — не пророк, а я — не Мойсей. І ми не можемо кудись вести Україну. Тому що Україна йде до Європи.

Тоді обидва кандидати говорили про прагнення закінчити війну в Україні. На сцені Порошенко і Зеленський стали на коліна на знак пошани до родичів загиблих під час АТО/ООС. “З приводу війни: ми зробимо все, щоб її закінчити”, — пообіцяв Зеленський.

Перемога і рекордна підтримка

У другому турі голосування Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів, а Петро Порошенко — 24,45%. Явка виборців становила 61,37%.

Зеленський переміг майже в усіх регіонах України. Порошенко набрав більше за суперника голосів лише у Львівській області та в закордонному виборчому окрузі. Примітно, що такий відсоток підтримки переможця президентських виборів є максимальним з-поміж усіх проведених виборів за часів незалежної України.

Інавгурація 

“Я дуже хочу, щоб у ваших кабінетах не було моїх зображень… Президент — це не портрет”.

19 травня 2019 року. З інавгураційної промови

Від 20 травня Володимир Зеленський офіційно перебрав владу у Петра Порошенка. Він виголошує інавгураційну промову. Згадує про Європу, яка має бути у мізках, пропонує всім закордонним українцям громадянство, якщо вони готові принести Україні свій досвід та цінності, та переходить до найболючішого — про війну.

“Наше найперше завдання — припинення вогню на Донбасі. Задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення, я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги, і, якщо буде треба, я буду готовий без вагань втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наші території. Ніколи! Готові до діалогу, але (перейшов на російську — Ред.) я уверен, что первым шагом для начала этого диалога станет возвращение всех украинских пленных”, — виголосив Зеленський. Під час його промови під куполом парламенту були оплески.

У промові, яка триває 17 хвилин, Зеленський звернувся до депутатів із закликом ухвалити закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, виборчий кодекс. Тоді ж він попросив Раду звільнити з посад голову СБУ, генпрокурора та міністра оборони.

Розпуск Ради

Першим рішенням Зеленського як президента став розпуск парламенту та призначення позачергових виборів на 21 липня 2019-го (замість чергових 27 жовтня). Головною причиною розпуску Ради лідер країни називав дуже низьку довіру громадян до парламенту та відсутність коаліції.

За результатами виборів до ВР IX-го скликання президентська партія “Слуга народу” отримала більшість мандатів (254 з 450) і право коаліції депутатських фракцій.

Телефонні дзвінки та єдина зустріч з Путіним

11 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський вперше провів телефонну розмову з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. В Офісі президента зазначили, що ключовим питанням було звільнення військовополонених українських моряків.

Перша і єдина зустріч відбулася 9 грудня 2019 року в Парижі під час саміту “Нормандської четвірки”. Вона тривала 2 години, лідери країн також спілкувалися віч-на-віч протягом 15 хвилин.

За результатами домовилися про відведення військ від лінії розмежування на сході України на трьох ділянках (Росія тоді наполягала на повному відведенні). Також домовилися про масштабний обмін полоненими та спілкувалися про розблокування транзиту російського газу Україною.

Як згодом згадував Зеленський про зустріч із Путіним, розмова “була довгою та в різних тональностях”.

“Я йому говорив, що Мінські угоди не спрацюють, бо сама тематика відведення військ вздовж лінії зіткнення непрацююча… Я показував: подивись, за який час ми відвели. Я йому показав, що ми будемо 20 років відводити, це значить, що ми будемо 20 років перебувати у стані замороженого конфлікту, який говорить про те, що війна не закінчилась. Ось про що ми говорили. Дуже довго про це говорили, торгувались”, — розповів Зеленський на пресконференції у лютому 2024-го.

Також президент України зазначив, що Путін на зустрічі постійно казав про необхідність припинення вогню. “Але як це може спрацювати, ми потім побачили. Кілька місяців щось там пробувало працювати, але все одно потім були втрати”, — підкреслив Зеленський.

Пандемія COVID-19

“Ми боремося разом з COVID-19, і я бачу, що ми як мінімум майстри спорту по боротьбі з COVID-19. Ми одні з найкращих, згідно зі статистикою, бо вчасно все зробили і зробили правильно — не чекали всіх контрактів від МОЗ, наповнювали, як могли, всі мережі і лікарні. І бізнесу вдячний, що допомогли, і всім вдячний”.

20 травня 2020 року. Пресконференція в Києві

Першим у прямому сенсі слова глобальним викликом для президентства Зеленського стала пандемія COVID-19.

Загальнодержавний карантин був оголошений в Україні 11 березня 2020 року. Він миттєво паралізував майже всі сфери життя країни, але для Зеленського сам карантин ускладнювався додатково ще двома речами.

З появою вакцини від COVID-19 в Україні Володимир Зеленський серед перших зробив щеплення в березні 2021-го разом із військовими лікарями та захисниками з передової, коли перебував у поїздці на Луганщині. Президент закликав всіх українців вакцинуватися, “щоб знову жити без обмежень”.

Для стимулювання людей до вакцинації у грудні 2021 року президент оголосив про запуск державної програми єПідтримка, що передбачала виплату 1000 грн громадянам, які пройшли повну вакцинацію проти COVID-19 та отримали сертифікат у “Дії”. Кошти можна було витратити на спорт, на концерти, кіно, театри, музеї, книги, подорожі Україною.

Остання поїздка на фронт перед початком повномасштабної війни

17 лютого 2022 року Володимир Зеленський відвідав Донеччину, щоб дізнатися про умови та рівень життя українських військових.

Звернення до українців 24 лютого 2022 року

24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення РФ, Володимир Зеленський оголосив про введення воєнного стану в Україні. Президент залишився в Києві попри пропозиції США та інших країн евакуюватися. Зеленський заявив: “Мені потрібна зброя, а не евакуація”. Від початку війни президент щоденно записував звернення до українців та міжнародної спільноти, закликаючи до підтримки у боротьбі з російською агресією.

Перша пресконференція після початку повномасштабної війни

За майже 2 тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії Володимир Зеленський 8 березня вперше за довгий час дав пресконференцію щодо ситуації на фронті та в державі. Саме тоді у його поведінці помітили значні зміни, які відбулися внаслідок безсонних ночей та купи роботи, яка навалилася на плечі.

Поїздки на передову

Зеленський часто буває у прифронтових містах та відвідує бійців на передових позиціях. Зокрема, під час запеклих боїв він був у Бахмуті, Авдіївці. У перші дні після деокупації приїздив до Бучі, Ізюма, Херсона.

Формула миру та збереження України на карті світу

Двічі Зеленський виступав у Конгресі США, брав участь у саміті НАТО, а на переговорах G20 лідер України виклав своє бачення справедливого закінчення війни у вигляді “формули миру” з 10 пунктів:

• Радіаційна та ядерна безпека.
• Продовольча безпека.
• Енергетична безпека.
• Звільнення всіх полонених і депортованих.
• Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
• Виведення російських військ і припинення бойових дій.
• Повернення справедливості (компенсації за збитки, спецтрибунал).
• Протидія екоциду.
• Недопущення ескалації.
• Фіксація закінчення війни.

За гамбурзьким рахунком найважливішим досягненням Зеленського стало те, що він таки зумів створити найбільшу в історії коаліцію союзників для України — згуртувати її і втримати, даючи своїй країні шанс зберегтися на світових мапах.

Зеленський — найвпливовіша людина

2022 року американський журнал Time оголосив Зеленського людиною року, підкресливши його вплив на боротьбу за демократичні цінності у світі. Британське видання Financial Times також назвало українського лідера “Людиною року-2022”, відзначивши, що той є “втіленням мужності та стійкості українського народу у боротьбі проти російської агресії”.

2023 року Time знову присвятив матеріал Зеленському, зазначивши труднощі, з якими він стикнувся, утримуючи увагу міжнародної спільноти до війни в Україні. На обкладинці було розміщено цитату Зеленського: “Ніхто так не вірить у нашу перемогу, як я”.

Що Зеленський назвав найбільшим розчаруванням

На пресконференції у лютому 2024 року, за два роки неспровокованої повномасштабної агресивної російсько-української війни, Зеленський назвав найбільшим розчаруванням невчасне постачання військової допомоги від Заходу.

“Розчарований. Тому що це втрата часу, втрата людей. Це найбільше моє розчарування”, — визнав він.

Ці затримки заважають Україні захищатись, затягують війну, що збільшує кількість жертв і серед військових, і серед цивільних. Що довше росіяни перебувають на окупованих територіях, “то більше наших дітей кудись вивозять”.

“І що довше йде війна, то більше деякі країни починають вагатися. Це час. Час не грає на користь для всіх. Тому чим я ще можу бути розчарованим?”, — запитав Зеленський.

Водночас він подякував партнерам за допомогу, зазначивши, що дуже важливо, щоб вона надходила вчасно, бо “війна — технологічна”.

Завершення каденції Зеленського. Що далі?

Чергові вибори президента України мали відбутися 31 березня 2024-го. Але їх відклали, оскільки в країні діє воєнний стан через повномасштабне російське вторгнення. Те саме стосується і парламентських виборів.

Як пояснював спікер ВР Руслан Стефанчук, Конституція не забороняє проведення виборів під час війни, але заборона міститься у законі України “Про правовий режим воєнного стану”.

Серед причин, чому вибори наразі неможливі, сам Володимир Зеленський зазначив, що для цього спочатку потрібно змінити законодавство. За його словами, також важлива повага до військових на фронті, які повинні мати право на волевиявлення. Крім того, необхідна окрема інфраструктура, яка б дозволила брати участь у голосуванні українцям, які перебувають за межами країни.

Таким чином, повноваження президента офіційно продовжуються до часу проведення нових виборів та процедур передачі влади новообраному вже після завершення війни. Про це наголосили в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також зазначили, що за поточних умов не можна гарантувати безпеку та представництво виборців.

Водночас тему виборів в Україні розкручує російська пропаганда. Зокрема у розвідці США заявили, що спостерігають посилення дезінформації з боку РФ з метою розпалити критику щодо Зеленського та його здатності керувати державою через нібито втрату “легітимності”.