Історичне рішення в Брюсселі: що дасть Україні кандидатство у члени ЄС і що далі

Україна на саміті Європейського Союзу у Брюсселі 23 червня офіційно набула статусу кандидата в члени ЄС. Рішення ухвалили лідери всіх 27 держав ЄС. Це стало наймасштабнішим кроком на шляху до євроінтеграції за історію відносин з Євросоюзом.

Про те, на які подальші кроки можна розраховувати, що дасть Україні новий статус і коли очікується повномасштабне членство, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Україна зі статусом кандидата. Що тепер?

Отримання статусу кандидата не змінює умови торгівлі, економічні відносини тощо. Фактично це дає Україні можливість перейти до когорти тих країн, які ЄС у майбутньому бачить у своєму складі. Тут також важливо додати, що це не є гарантією членства.

Наприклад, часто наводять Туреччину, яка має статус кандидата ще з 1999 року. У січні 2015 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган констатував, що його країну більше не цікавить питання вступу до ЄС. Щоправда, пізніше звучали й оптимістичніші оцінки, мовляв, переговори треба продовжувати, але не в такому форматі, як того бажає ЄС. Серед основних претензій ЄС до Туреччини:

• проблеми із судовою системою та основними правами громадян;
• проблеми зі свободою слова;
• низький захист конкуренції;
• проблема із вільним переміщенням робочої сили.

Загалом переговори мають такий вигляд: ЄС надає рекомендації, а потім перевіряє, наскільки ретельно вони були виконані. Туреччина одні вимоги погоджується виконати, а інші вважає для себе неприйнятними. І від української влади залежить, наскільки швидко країна виконає рекомендації та чи погодиться взагалі проводити реформи.

Хороший сценарій має такий вигляд:

• Крок перший. Україна отримує статус кандидата, Єврокомісія розроблює рекомендації для того, щоб відповідати критеріям країн-членів.
• Крок другий. Закінчується війна, і Україна отримує фінансування на відновлення. Це можуть бути гроші партнерів, приватні інвестиції, арештовані активи РФ.
• Крок третій. Україна запускає економіку завдяки отриманим інвестиціям, відновлює інфраструктуру та реалізує реформи.
• Крок четвертий. Уже відновлена та з міцною економікою Україна стає членом ЄС.

“До отримання статусу кандидата Україна перебувала на консенсусній платформі політики сусідства, яка не передбачає можливості членства. Статус кандидата – автоматичний перехід до політики розширення”, – пояснив OBOZREVATEL радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іван Нагорняк.

Чому не одразу статус члена ЄС?

Алгоритм прийняття до ЄС є однаковим для всіх: спочатку заявка, далі статус кандидата, потім виконання рекомендацій, висновки та процедура голосування за вступ. І вся ця процедура не може зайняти менше ніж 3-5 років (а практика показує, що може затягтися і на 10-15 років).

Припустімо, що Євросоюз вольовим рішенням переписав свої правила і вже завтра зробив би Україну членом ЄС. Уряду, Верховній Раді, експертному середовищу довелося б працювати цілодобово, щоб оперативно переписати частину законів, терміново адаптувати фінансову систему України, імплементувати норми ЄС. Таку ситуацію можна порівняти з футбольним гравцем, який вийшов на поле роздягненим і лише у процесі гри почав шукати форму

Тому перед тим, як “почати гру”, потрібно підготуватись: змінити законодавство, підготувати судову систему, змінити підходи до стандартів якості тощо. Все це триватиме кілька років. Крім того, поки Росія продовжує війну проти України, фізично проводити реформи неможливо.

“Статус кандидата дає зелене світло на підготовку до переговорного процесу про членство. Країна матиме відповідний статус. Коли закінчиться процес підготовки, залежатиме від волі нашої держави, нашої економіки та темпів реалізації реформ”, – пояснив радник віцепрем’єра.

А чи можуть заблокувати членство України у ЄС?

Як і статус кандидата, для того щоб стати повноцінним членом Євросоюзу, потрібна згода всіх 27 країн-учасниць. Поки що серед тих, хто найменше підтримує євроінтеграцію, – Данія й Нідерланди. А от Німеччина, Франція та Італія поки що вирішили підтримати лише надання статусу кандидата. Чи означає це, що ці країни підуть далі й погодяться надати Україні статус повноправного члена, покаже час.

Фактично про повноправне членство в ЄС поки що не йдеться. Про те, наскільки вдало пройде процес, можна буде судити за результатами реалізованих рекомендацій.

“Ми повинні розуміти, що питання розширення – консенсус усіх держав. Як ви знаєте, є окремі питання між державами-членами та тими, хто хоче ним стати. Наприклад, суперечка між Болгарією та Північною Македонією. У цій ситуації нам потрібно чітко розуміти, що у нас таких серйозних питань немає, і це не завжди бажання країн-кандидатів, але це консенсус. Важливо, якою буде Україна на момент закінчення переговорів”, – говорить Нагорняк.

Статус кандидата в члени ЄС для України є найважливішим політичним кроком, який дає змогу отримати перспективи повноправного членства. І майбутнє в ЄС, зокрема, залежить і від того, наскільки ефективно цим шансом скористається сама Україна.