“Кліщі та комарі – то пусте”: піхотний снайпер “Кіото” розповів про особливості своєї військової професії. Фото

Український військовий із позивним “Кіото”, який є марксменом – піхотним снайпером, розповів про особливості своєї професії. Ці снайпери є майстрами у стрільбі на короткі та середні дистанції, вони мають спеціальну зброю та проходять додаткову підготовку для отримання необхідних навичок.

За словами захисника, у марксмени йдуть тільки добровольці. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у Facebook (щоб подивитися фото, доскрольте сторінку до кінця). obozrevatel.com

“Для цього треба мати власне бажання і залізну мотивацію. І трошки не завадить фізичної підготовки, бо мені вже 37 років і тягатися на курсах з хлопцями 25-27 років було важкувато, хоча і впорався. Ще я б так сказав: треба щоб була холодна кров і аналітичний розум. Навіть, якщо ти влучив 10 з 10, все одно одразу проводиш аналіз помилок – як і що зробити краще. І це ти робиш після кожного пострілу”, – каже “Кіото”.

Він зазначає, що важливими є концентрація на меті, постійне самовдосконалення та “злиття” воїна зі своєю зброєю. Марксмени працюють по цілях на відстані від 300 до 800 метрів. “Кіото” на полі бою використовує гвинтівку UAR-10 українського виробництва і навіть дав їй ім’я – “Маргаритка”.

“Завжди надзвичайно подобалося це дівоче ім’я. Коли народилася донечка, хотів її так назвати. Але дружина обрала інше ім’я і я, звісно, поступився. Ось тепер час настав, назвав так рушницю і у мене завжди поруч моя “Маргаритка”, – розповів марксмен.

“Кіото” родом із Києва, але киянину на диво легко працювати в умовах поля та лісу, він добре засвоює навички пересування територією та маскування. Захисник не вважає свою спеціальність елітною і нормально переносить побутові труднощі, яких не уникнути на фронті.

“Кліщі та комарі – то пусте. Найважче то переживати за сім’ю, знати, що вони переживають за тебе. А так все гаразд. Хлопці чудові, умови нормальні, робота цікава”, – сказав боєць.

Він переконаний, що війна з окупантами обов’язково скоро скінчиться нашою перемогою. Аби прискорити цю мить, всі мають самовіддано працювати. А вже після досягнення цієї мети наші воїни зможуть повернутися до родин і свого звичного життя.