Коли будуть батьківські суботи 2024 року в Україні: як правильно поминати покійних родичів
Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар дати більшості важливих церковних подій змінилися. В тому числі змістилися і поминальні дні, більш відомі в народі як “батьківські суботи”.
Нові дати: коли потрібно поминати покійних 2024 року tsn.ua
Ось дати всіх поминальних днів та батьківських субот, коли потрібно прийти на кладовище і поминути покійних рідних, родичів, друзів, знайомих:
9 березня — М’ясопусна батьківська субота, Вселенська батьківська субота.
30 березня — субота другого тижня (тижня) Великого посту.
6 квітня — субота третього тижня Великого посту.
13 квітня — субота четвертого тижня Великого посту.
9 травня — День поминання воїнів.
14 травня — Радониця (Проводи).
22 червня — Троїцька батьківська субота, Вселенська батьківська субота.
27 липня — батьківська субота перед Успенським постом.
28 вересня — Покровська батьківська субота.
19 жовтня — Дмитрівська батьківська субота.
26 жовтня — Кузьміна поминальна субота.
2 листопада — Михайлівська батьківська субота.
9 листопада — батьківська субота перед Різдвяним постом.
Батьківські суботи 2024 року: як правильно поминати покійних, що робити в церкві і на кладовищі
Поминання покійних родичів — важлива традиція не лише для українців. З’явилася вона ще в дохристиянські часи, а пізніше ще тісніше переплілася з релігією.
На батьківську суботу потрібно обов’язково піти до храму, замовити молебень про покійних. А після служби піти на кладовище, щоб відвідати могили рідних, яких вже немає з вами.
В такі дні прийнято не називати мертвих “небіжчиками”. Вважається, що в них з’являється особливий зв’язок зі світом живих. Згадують покійних завжди на ім’я і говорять про них тільки хороше.
Кілька разів на рік, зазвичай перед батьківськими суботами, родичі покійних наводять лад на могилах, прибирають опале листя, траву, ставлять свічки та живі квіти, фарбують огорожі.
Існують і певні заборони, про які потрібно пам’ятати. Наприклад, в батьківські суботи забороняється сварити покійних, проводити на кладовищі трапези з розпиттям алкогольних напоїв, з’ясовувати стосунки з живими, встановлювати на могилах пам’ятники.
