Коли День святого Василя 2025 року: дата за новим календарем, традиції святкування
День святого Василя Великого — важливе церковне і народне свято. Воно здавна має свої традиції та обряди, яких наші предки обов’язково дотримувалися.
До 1 вересня 2023 року українці святкували День святого Василя Великого 14 січня, однак, після переходу на новоюліанський календар дата свята змінилася. Тепер це 1 січня.
Ким був Василь Великий
Василь Великий був видатною постаттю в церковному світі. Він жив в IV столітті, був архієпископом Кесарійським. Часто його називають одним з Отців християнської церкви. Нарівні з Григорієм Богословом та Іваном Златоустом Василь Великий є Святителем.
Василь Великий зробив чималий внесок у розвиток християнства. Він мав дар проповідування і першим створив іконостас, яким ми бачимо його сьогодні.
Після себе Василь Великий залишив значну духовну спадщину. Він написав багато різноманітних церковних праць, пояснив церковне письмо, а ще видавав богословські твори про християнство, зокрема, описав сенс Хрещення та Святої Трійці.
Значний вклад архієпископ зробив в чернече життя. Саме його вважають отцем чернецтва. Він також створив Божественну літургію, яка отримала назву “Літургія Василя Великого”. Служиться вона у церквах візантійського обряду лише 10 разів на рік.
Українські традиції: що роблять на Василя
Церковне свято Василя Великого ще в давнину тісно переплилося з народними традиціями дохристиянських часів. Зокрема, в цей період наші предки святкували свято Маланки (31 грудня за новоюліанським календарем). Згідно з українськими традиціями це було свято природи та урожаю. Саме тому сформувалися особливі обряди, які існують до сьогодні:
Засівання — рано-вранці хлопці ходять хатами, розповідають обрядові вірші та “засівають” оселі зерном. Все побажання на Василя пов’язані з великим урожаєм. Напередодні 1 січня також ходять щедрувати, прославляючи господарів будинку. Засівали зазвичай житом, пшеницею, ячменем, вівсом. А ось горох та гречку в жодному разі не використовували, адже вірили, що це принесе нещастя. Дітям господарі завжди давали смаколики чи навіть гроші за добрі побажання.
Молотіння дідуха — на Різдво українці обов’язково ставили дідуха, який був уособленням духу зимових свят. Саме на Василя перший засівальник отримував велику честь “обмолотити” зерновий сніп. Насіння з нього обов’язково зберігали до посівної, вірили, що тоді урожай точно буде багатим. Дідух же слід було спалити в саду. Його не викидали.
Полазник — першого, хто прийшов відвідати господарів будинку, називали “полазником”. Його запрошували в гості. Водночас полазниками могли бути навіть кіт чи собака. Якщо полазника прийняти щедро, тоді весь рік на вас чекатиме добробут.
Що не можна робити на свято Василя Великого
Жінкам та дівчатам засівати заборонялося. Це була лише чоловічка справа. Водночас, зазвичай, засіванням займалися хлопчики чи юнаки.
Також на Василя дівчину в жодному разі не запрошували першою до хати. За традицією зайти повинен чоловік, який принесе щастя.
Поганою прикметою вважається рахувати дрібні гроші цього дня. Вони можуть принести бідність.