Командир Bradley зустрів у бою рідного батька – російського танкіста: чим закінчилася історія

Олександру з 47-ї бригади довелося зустрітися в одному бою з рідним батьком, який воював на боці окупантів.

На Авдіївському напрямку екіпаж бойової машини піхоти Bradley вступив у бій з російським танком. Як виявилося, командир екіпажу Олександр зустрів у бою рідного батька – російського танкіста.

Про цю історію розповідає видання “Настоящее время”.

Олександр – військовослужбовець 47-ї бригади ЗСУ. Його екіпаж у відкритому бою підбив два російські танки. Після цього бійців показали в українських ЗМІ та російські пропагандисти.

За деякий час Олександрові зателефонували з невідомого номера. Голос у слухавці промовив: “Я твій батько”. І запропонував перейти на бік окупантів.

Як виявилося, батько Олександра воював танкістом на боці російських загарбників на тому самому напрямку та місці.

“На що він розраховував? Що я одразу прибіжу? Ні”, – каже боєць.

За словами військового, батько кинув його з матір’ю, коли він був зовсім маленьким: “Мама – українка, а він із Росії. В Україні він начебто був, я мало про нього знаю”.

У виданні наголошують, що Олександрові з батьком довелося зустрітися в одному бою. Точніше, побачити броньовані машини один одного. Наш військовий був з екіпажем на завданні, коли на них несподівано вискочив російський танк.

“Виїхав танк і вистрілив у бік. Броня витримала. Одразу зателефонував батько”, – розповідає командир Bradley.

Виявилося, що в тому російському танку був батько Олександра. Він зателефонував до сина і запевняв, що припинив стріляти, коли зрозумів, хто в екіпажі Bradley. Але Олександр йому не повірив, адже стрілянина насправді не припинялася: “Ми колись на відкаті були, по нас однаково працювали далі. Факт залишається фактом. Батьківського там більше не було. Там була вигода. Гроші! Гроші!”.

Через якийсь час Олександр дізнався, що його батько-окупант загинув.

“Він виїхав, три рази на міні підірвався і вже почав сам горіти. Екіпаж не весь вибіг. По ходу він не зміг вилізти, і там і залишився. У кожного своя доля. Він знав, на що йде. Я особливо його не знав, його не бачив. Для мене це не було, що типу батько, що типу шкода. Це моя робота. Він вибрав свій бік. І все”, – підсумував боєць.