Країни ЄС змінюють правила для біженців з України: кому скоротять соцвиплати та що варто знати

Низка європейських країн переглядають свої програми соціальної допомоги для українських біженців.

Попри те, що тимчасовий захист для громадян України у країнах Євросоюзу було подовжено до березня 2027 року, дедалі більше країн починають скорочувати програми соціальної підтримки біженців. tsn.ua

Відтак, у Німеччині вирішили скоротити соціальну допомогу для тих громадян України, які прибувають до країни від 1 квітня 2025 року, переводячи їх із системи «Bürgergeld» на нижчі виплати.

Що варто знати українським біженцям про ключові зміни у країнах ЄС — читайте у матеріалі ТСН.ua.

У Німеччині скоротять соцвиплати для українців

Уряд Німеччини планує зменшити соціальну підтримку для українців, які прибувають до країни після 1 квітня 2025 року. Відповідний законопроєкт затвердять цього тижня, про це повідомив міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добриндт в інтерв’ю виданню Deutsche Welle.

За його словами, законодавча ініціатива передбачає, що українські біженці, які прибуватимуть, більше не матимуть права на стандартну соціальну допомогу, а отримуватимуть фінансову підтримку в межах закону про виплати особам, які шукають притулку.

«Ми домовилися про зміну правового поля. Цю домовленість уже узгоджено між міністерством праці та міністерством внутрішніх справ. Цього тижня її також буде ухвалено на засіданні федерального уряду, і вона діятиме ретроспективно з 1 квітня цього року», — зазначив він.

Що варто знати про нововведення для українців у Німеччині

Згідно із законопроєктом, новоприбулі українці більше не отримуватимуть «Bürgergeld» у розмірі 563 євро на місяць. Замість цього вони отримуватимуть 441 євро на місяць за законом про пошук притулку. Передбачається, що 196 євро біженці зможуть використати на особисті витрати, а 245 євро — на харчування і одяг.

Водночас українці зможуть отримати соціальну допомогу лише за умови відсутності власних значних активів і необхідності спершу використати власні ресурси. Крім того, біженців також зобов’яжуть активно шукати роботу, інакше виплати можуть бути скорочені.

Варто зауважити, що чинні програми підтримки для тих, хто вже перебуває в Німеччині, залишаться в силі, а молодим українцям дозволено в’їзд без додаткових обмежень.

Міністр Добриндт підтвердив посилення контролю на кордонах та скорочення первинних заяв на притулок, пообіцявши припиняти зловживання, зберігаючи при цьому індивідуальне право на притулок. Німеччина також планує разом із партнерами в ЄС створити центри для депортації осіб, які отримали відмову у притулку (можливо, до третіх країн, зокрема в Африці).

Видання DW зазначає, що скорочення соцвиплат не принесе бюджету ФРН реальної економії. Очікувана економія (близько 730 млн євро у 2026 р.) буде нівельована додатковими витратами федеральних земель і муніципалітетів (862 млн євро у 2026 р.), тому реальної фінансової вигоди для держави не очікується.

Про які основні зміни у ФРН варто знати біженцям з України

У Німеччині закривають найбільший центр для українських біженців, який розташований на території колишнього аеропорту «Тегель». Як зазначає видання Deutsche Welle, влада готується перетворити його на новий міський район.

Місцева влада Берліна зазначає, що кількість новоприбулих біженців з України зменшилася, що дає змогу відмовитися від великих центрів масового розміщення.

У зв’язку з цим пункт прийому в колишньому аеропорту «Тегель» буде закрито до кінця 2025 року, а близько півтори тисячі українців, які там залишаються (раніше тут проживало понад 5 тисяч осіб), переселять. Їх розподілять по менших, децентралізованих місцях проживання, зокрема в гуртожитках по місту та на території аеропорту «Темпельгоф».

Коментуючи рішення, сенаторка Канзель Кіцільтепе зазначила, що новий підхід, який замінить критиковані за перенаселення та погані умови намети «Тегеля», сприятиме кращій інтеграції українців. За її словами, децентралізація допоможе розподілити навантаження між районами і створити кращі сусідські відносини.

У Польщі припинять надавати допомогу українським біженцям

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє, пише польське видання Kresy.

За його словами, він підписав другу версію закону про допомогу українським біженцям, аби запобігти хаосу.

«Я підписав закон вже вдруге, бо не хочу бути президентом хаосу, але наголошую, і коли нас дивиться прем’єр та більшість парламенту, я нагадую, що підписав цей закон про допомогу українцям востаннє», — зазначив Навроцький.

Навроцький закликав до впорядкування системи підтримки, пояснивши, що первинна версія закону, яка передбачала допомогу «800+» непрацюючим українцям, була, на його думку, несправедливою до поляків.

Президент підкреслив, що підтримка має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Він вважає, що на третьому році повномасштабної війни українці мають отримувати підтримку «так само як і всі інші національні меншини в Польщі», наголошуючи на необхідності встановлення єдиних правил.

Нагадаємо, у вересні президент Кароль Навроцький підписав оновлений закон про підтримку українських біженців, який продовжує їхній легальний статус до березня 2026 року.

Цей новий акт з’явився після того, як Навроцький наклав вето на попередні поправки, зокрема щодо виплат «800+».

Право на виплати залежать від низки умов. Відтак допомогу збережуть ті біженці, які:

офіційно працевлаштовані в Польщі;

їхні діти навчаються у польських школах;

До уваги також братиметься мінімальний дохід: іноземці мають отримувати щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати в Польщі.

Виняток зроблено для людей з інвалідністю.

Водночас у Польщі посилюють контроль за біженцями. Місцева влада щомісячно перевірятиме статус працевлаштування одержувача. У разі його відсутності, виплата «800+» буде припинена. Також враховуватиметься факт виїзду отримувача за межі Польщі.

Окрім того, закон вводить обмеження на доступ до деяких медичних послуг для дорослих громадян України. Зокрема, це стосується реабілітації, стоматологічного лікування та частини медикаментозної терапії.

Також від 1 листопада у більшість українських біженців у Польщі змушені самостійно покривати витрати на житло. Згідно з новими правилами, проживати та харчуватися у центрах колективного житла можуть лише такі категорії осіб:

пенсіонери (жінки віком від 60 років та чоловіки віком від 65, які отримують пенсію);

люди з інвалідністю середнього чи тяжкого ступеня;

багатодітні сім’ї.

Для цих категорій біженців передбачено компенсацію у розмірі 15 злотих на день. Інші біженці мають самостійно покривати витрати на житло.

Які країни ЄС скорочують допомогу українським біженцям

У більшості країн Євросоюзу спостерігається тенденція змін розміру соціальної допомоги українським біженцям, а також зміна умов її отримання.

У відповідь на значний приплив біженців, що спостерігається з вересня 2025 року, Ірландія різко скоротила термін перебування нових прибулих у державному житлі з 90 до 30 днів, передає NV. Таке рішення прийнято, оскільки високі темпи розміщення (близько 50 нових осіб щодня) загрожували швидким вичерпанням усіх наявних місць.

Крім того, ірландський уряд планує запровадити щотижневі фінансові внески за проживання у державних центрах (системи IPAS) для тих біженців, які вже працевлаштовані. Очікується, що плата буде залежати від доходу і становитиме від 15 до 238 євро на тиждень.

Ці кроки слідують за попередніми заходами, впровадженими раніше, серед яких було скорочення виплат для приймаючих домогосподарств (від 800 до 600 євро на місяць).

Чехія, яка прийняла одну з найбільших кількостей біженців відносно свого населення, готується до суттєвих змін у сфері підтримки українців. Після перемоги на парламентських виборах у жовтні партії ANO колишнього прем’єра Андрея Бабіша, в країні формується новий коаліційний уряд, який має антиукраїнську позицію.

За інформацією чеських медіа, нова коаліція має намір змінити умови тимчасового захисту до його завершення, зокрема, скоротити соціальні виплати. Очікується, що фінансова допомога залишиться лише для найбільш вразливих категорій українців, таких як літні люди, особи з інвалідністю та матері з дітьми, які не можуть забезпечити себе самостійно. Точні деталі про ці зміни наразі невідомі.

Як і більшість країн ЄС, Нідерланди подовжили до березня 2027 року право українців на перебування в країні зі статусом тимчасового захисту.

Водночас країна посилила деякі вимоги для українських біженців, пише Visit Ukraine. Від 1 жовтня 2025 року біженці, які мають дохід і проживають у муніципальних притулках, повинні сплачувати підвищений особистий внесок за проживання.

Крім того, подібні державні притулки залишаються пріоритетними для жінок із дітьми та вразливих категорій Водночас, в уряді вважають, що працевлаштовані чоловіки тепер мають самостійно забезпечувати себе житлом.

В Австрії ухвалили рішення посилити вимоги щодо отримання соцвиплат після 1 листопада 2025 року, пише NV. Відтак такі виплати як Familienbeihilfe (сімейна допомога) та Kinderbetreuungsgeld (допомога по догляду за дитиною) можуть бути надані лише за певних умов, такі як:

офіційне працевлаштування або самозайнятість;

або обов’язкова реєстрація в Державній службі зайнятості (AMS) як безробітного чи людини, що шукає роботу;

або оформлення через AMS на курси німецької мови чи професійного навчання;

звільняються від цього обмеження лише певні категорії біженців, серед яких люди старше 65 років, діти до 18 років, або ті, хто доглядає за дітьми з інвалідністю.

За умови виконання цих вимог відповідні виплати продовжені поки лише до 30 червня 2026 року.

Нагадаємо, у Британії біженці чекатимуть 20 років на постійний статус. За словами міністерки внутрішніх справ Великої Британії Шабани Махмуд, перегляд цього статусу планується кожні два з половиною роки. Особи, які використовують «безпечні та легальні маршрути», знаходять роботу та сприяють суспільству, зможуть подати заявку на постійне проживання раніше.