Китайський “мирний план”: до чого хочуть змусити Україну та що кажуть політики

Україну схиляють до компромісів уже зараз.

Китай наполягає на тому, щоб посадити Україну та Росію за стіл переговорів на рівних.

Кореспондентка ТСН Яна Слєсарчук поспілкувалася про це з учасниками Київського безпекового форуму.

Що пропонує Китай

Засади китайського мирного плану, оприлюдненого рік тому: припинення вогню і припинення односторонніх санкцій. Жодного слова про відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ до Росії чи справедливого міжнародного суду за військові злочини на нашій землі.

Спецпредставник Китаю Лі Хуей влаштував ціле турне – спочатку була Москва, потім Брюссель, Варшава та Київ, – і китайський мирний план був серед головних питань. Але в Євросоюзі Китаю вже не вперше запропонували для початку закликати Росію вивести з України війська. І нагадали: передові технології, які можна використовувати на війні, Росія продовжує отримувати з Китаю:

“Китай – один з постачальників високотехнологічної електроніки до Росії, які та потім використовує в ракетах та іншому військовому обладнанні”, – каже депутатка Європарламенту Сандра Калніете.

“У багатьох є побоювання, що Китай купляє у західних країн товари, заборонені для продажу до Росії, які потім доправляє туди, саме це й пояснює санкції на китайських компаніях”, – пояснює експосол США в Україні (1998-2000 рр.) Стівен Пайфер.

Ймовірний візит Сі Цзіньпіна до Франції: про що говоритимуть

Днями американське видання Politiko, посилаючись на французькі джерела, повідомило, що Сі Цзіньпін збирається до Франції. Офіційна мета – 60-річний ювілей дипломатичних відносин двох країн. Але говоритимуть і про російсько-українську війну.

Рік тому Еммануель Макрон довів, що може зайняти нейтральну позицію, коли під час візиту до Китаю заявив, що Європа не повинна втручатися в суперечку Сполучених Штатів і Китаю щодо Тайваню. Такі слова про де-факто політично незалежний, але майже ніким не визнаний офіційно острів не могли не сподобатися Пекіну, але в американців і багатьох європейців викликали осуд. Тепер китайська сторона бажає домогтися такої ж гнучкості.

Російська повномасштабна війна в Україні для Китаю – важливий тест. Про це відверто говорили ще до її початку. Якщо демократичний світ дозволить Путіну захопити частину українських територій і залишитися безкарним, для Сі Цзіньпіна це стане зеленим світлом для військового захоплення Тайваню в разі, якщо політичними і пропагандистськими способами приєднати його не вдасться.

Китай хоче, щоб РФ брала участь у переговорах щодо мирного плану

Відтак Макрона, відомого своїми переговорними амбіціями, Сі Цзіньпін намагатиметься схилити до того, щоб пристати на китайський план. І для початку запросити на переговорний майданчик Росію. Зараз мирна платформа, яку планують зібрати у Швейцарії, цього не передбачає.

“Питання в тому, а з чим Росія може приїхати до Швейцарії. Якщо вони скажуть: все, гаразд, ми виводимо війська – ця розмова може мати зміст, але навряд чи вони так зроблять. Я не вірю жодним планам, де українцям пропонують сісти за стіл з Путіним. Про що їм говорити?” – каже депутат Європарламенту, експрем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.

Без Росії туди наразі відмовляється їхати й Китай. Не з’явилися його представники і на переговорах щодо українського мирного плану в Давосі.

“Єдиний можливий мирний план – це поразка Росії”, – додає Андрюс Кубілюс.

В інтерв’ю італійській газеті “Ла Стампа” міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підкреслив: Китай міг би зіграти фундаментальну роль у завершенні війни через його особливі стосунки з Росією. Однак у всього демократичного світу є сумніви, що Сі Цзіньпін цього захоче.

Як тиснуть на Україну

Втім, це не заважає схиляти Україну до компромісів уже зараз. Через тиск з Угорщини, Китаю, Франції та Австрії Київ от-от може закрити свій список міжнародних “спонсорів війни” – себто компаній, які досі ведуть бізнес з Росією. Про це, посилаючись на обізнані джерела, пише агенція “Ройтерз”.

Хоча український чорний список не має жодної юридичної сили, він став ударом по репутації пів сотні компаній з різних держав, які туди потрапили. Першою змусила Київ поступитися Угорщина, далі інші країни побачили, що це можливо, і стали наполягати на інтересах свого великого бізнесу.