Київський науковець знайшов у монастирях на грецькій горі Афон 144 українські стародруки 16-18 століть
Непересічний культурний феномен пояснюється тим, що українськими ченцями в одному з найважливіших осередків Православного світу були переважно колишні запорозькі козаки, що везли з собою сюди, або замовляли та отримували, з Батьківщини книжки рідною мовою
Науковий співробітник Інституту історії України НАН Сергій Шумило під час експедиції на грецьку гору Афон знайшов там 144 старовинні видання з друкарень Києва. Про це він повідомив на своїй Facebook-сторінці, передають Патріоти України.
Київські стародруки XVIII століття він виявив у книгосховищі одного з афонських монастирів. Більшість з них була видана у друкарні Києво-Печерської лаври.
Також на Афоні зберігаються понад 20 рідкісних видань Київської Митрополії XVI-XVII століть, серед яких є три примірники Острозької Біблії 1581 року.
Історик знайшов на горі Афон 144 київські стародруки
Фото: facebook.com/shumylo
Найбільше надходження українських стародруків на Афон починається з 1730-х і до 1770-х років, після чого кількість виданих в Києві видань в колекції афонського монастиря різко зменшується, — розповів Шумило.
Він припустив, що припинення надходжень книг на Афон пов’язане з ліквідацією Катериною II автономії Гетьманщини в 1764, знищенням Запорозької Січі в 1775-му та остаточною ліквідацією козацького устрою України у 1781 році на підконтрольних Російській імперії територіях. Після цього запровадили жорстку цензуру та обмеження на українське книговидання.
Отже, за кількістю надходжень українських стародруків на Афон можна простежити й розвиток української культури та книговидання й штучне їх придушення зусиллями російської імперської влади, — зазначив історик.
За словами дослідника, на Афоні сконцентрована чи не найбільша кількість українських стародруків, які є скарбами української духовно-культурної спадщини. Їхня кількість свідчить про тісні зв’язки афонських монастирів з духовенством та чернецтвом Київської Митрополії та українським козацтвом.
Зокрема, ці зв’язки мали вагомий вплив на розвиток української духовно-культурної спадщини та на спадщину монастирів на самому Афоні. Наслідком цього стало виникнення у середині XVIII століття власних осередків українського чернецтва на Афоні, де ченцями були переважно колишні запорозькі козаки.
Довідка. Афон або ж Свята Гора — гора у Греції, у регіоні Центральна Македонія. Це місце є найбільшим осередком православного чернецтва у світі, де зосереджені 20 православних монастирів під прямою юрисдикцією Константинопольського патріархату.
