Мало хто зрозумів, поясню на пальцях, що означає для нас різниця втричі у витратах на військові потреби, порівняно з нашим ворогом…

Подаємо мовою оригіналу:

Юрий Касьянов

Мало хто зрозумів, поясню на пальцях, що означає для нас різниця втричі у витратах на військові потреби, порівняно з нашим ворогом.

Уявіть собі, що у вас невисока зарплата порівняно з вашим сусідом. Він може собі купити хороший автомобіль – ви не можете, він може лікувати зуби в хороших клініках – ви просто вириваєте їх, він може відправити дітей навчатися в приватну школу – ваші діти вчаться поганого на вулиці, він може купити собі заміський будинок – ви їздите на вихідні до тещі в богом забуте село.

Що можете зробити ви, щоб поліпшити свій комфорт? – Знайти кращу, більш високооплачувану роботу.

Отримати нову спеціальність, затребувані на ринку навички. Ощадливо витрачати гроші, не прогулювати і не пропивати все, а збирати дітям на навчання. Варіантів багато.

Коли війна, і на кону не тільки комфорт, а й саме існування, різниця в грошах коштує сотень тисяч життів.

Що можемо зробити ми?

По-перше, відмовитися від усіх необоронних витрат. Зрозуміло, що залишаться критично важливі витрати на мінімальну соціалку, на медицину, на освіту, на інфраструктуру. Але державний апарат треба скорочувати, служби та адміністрації, що дублюють одна одну, – обов’язково. Там ще й усі на броні сидять, а це додаткові десятки тисяч бійців.

По-друге, ніяких помпезних, на широку ногу будівництв доріг, ремонтів державних будівель, переукладання бруківки, розбивки парків не повинно бути в принципі.

По-третє, будь-які марні, необґрунтовані вимогами оборони країни витрати мають каратися нарівні з державною зрадою. Такий закон треба ухвалити.

По-четверте, для малозабезпечених верств населення треба переходити на видачу пайків, садити на гарантовані державою продуктові картки – люди не повинні вмирати з голоду.

По-п’яте, не треба сподіватися на західну допомогу. Військову та фінансову. Буде вона – добре. Але не можна управляти державою так, наче всі тобі винні – так можна залишитися і без держави.

Нам потрібне оновлення управлінської команди.

Якщо за майже два роки великої війни високі державні мужі не спромоглися сформувати дієву антипутінську коаліцію, заручитися довготривалою підтримкою країн Заходу, консолідувати суспільство, приструнити корупцію, залучити до управління країною талановитих менеджерів, припинити тринькати мізерні бюджетні гроші, збудувати оборонно-промисловий комплекс – то такі державні мужі повинні поступитися місцем.

Як у сім’ї. Якщо дружина гуляє, а чоловік п’є – це закінчиться погано для дітей та сусідів.