Мама вмовила дочку залишитися ще на день: в Умані російська ракета вбила всю сім’ю

В Умані продовжують прощатися із загиблими мешканцями будинку на вул. Комарова, 25, куди на світанку 28 квітня прилетіла російська ракета. Вона вбила одразу 23 мешканців цієї багатоповерхівки, з них шестеро були дітьми. У середу, 3 травня, поховають цілу родину, яка жила в кутовій квартирі на останньому дев’ятому поверсі.

Докладніше про них читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Будинок обвалився – і плач затих

Рано-вранці 28 квітня мешканці будинку на вулиці Комарова, 25 міста Умань Черкаської області мирно спали, коли в їхній будинок прилетіла російська ракета. Вона розірвалася на сьомому поверсі останнього під’їзду.

А на найвищому, дев’ятому поверсі у своїх ліжках спали 10-річна учениця ліцею Аліна Барченко, її старший брат 16-річний Олексій Лисак, їхня 39-річна мама Ірина Барченко, 68-річна бабуся Любов Барченко та 43-річна тітка Наталія, яка приїхала з Черкас відвідати своїх близьких.

Один із сусідів розповідав, що коли все сталося, вони чули плач дівчинки та мами за дверима квартири. Чоловік спробував відчинити двері, але вони не піддалися. А потім усе обвалилось – і плач затих.

Мама вмовила залишитися ще на день

Напередодні трагедії Наталія Барченко приїхала до Умані відвідати рідних – маму, молодшу сестру й любих племінників. У самої Наталії своєї родини не було, тож для неї Аліна та Олексій були улюбленими племінниками.

“Вона весь час доглядала їх. Допомагала їм, готувала, одягала, взувала. Постійно працювала та накопичувала гроші для племінників, щоб купити їм телефони, ноутбуки. Весь час говорила, що Аліна не має того, а Льоші треба те-то. Вона мріяла, що Олексій закінчить школу і приїде до неї в Черкаси вчитися далі. Адже Ірина сама виховувала дітей, допомагала мамі, їй було важко. Ната шалено любила свою маму”, – згадує подруга Наталії Лаура. Жінка плаче, коли розповідає про трагедію.

Наталія працювала пекарем, у Черкасах винаймала квартиру. До великої війни вона їздила до Польщі на заробітки. А зараз повідомила подругу, що знову хоче поїхати за кордон працювати. 24 квітня вона мала звільнитися і збиралася їхати.

“Можливо, вона саме приїхала побачитися з рідними. Планувала повернутися до Черкас 27 числа, але мама буквально благала її залишитися ще на день. І вона залишилася. Так вони разом і загинули”, – продовжує Лаура.

Живим залишився лише брат

Молодша сестра Ірина була швачкою, працювала на фабриці в Умані. Наразі господар підприємства допомагає з організацією похорону сім’ї.

“Ірина весь час щось шила, їй потрібно було заробляти на дітей, мамі допомагати. Аліна й Олексій були дуже веселими дітьми”, – розповідає двоюрідна сестра Тетяна Смульська.

Наразі вона живе за кордоном, а її чоловік залишився вдома в Умані. Живуть вони буквально за 15 хвилин від будинку родичів. Того ранку, коли російська ракета обвалила багатоповерхівку, чоловік був на роботі, але почув вибух і прибіг на місце. З перших хвилин було зрозуміло, що живим ніхто в квартирі залишитися не міг.

“Він подзвонив мені вранці та розповів, що трапилося. Потім ми вже зв’язалися з їхнім братом Андрієм. Він живе під Києвом, сам воював, але отримав травму, в нього перелом лівої руки, він саме мав їхати до шпиталю. Але натомість тепер їде на похорон своїх рідних”, – каже Тетяна.

Лаура додає, що коли Андрій отримав травму, то з ним обірвався телефонний зв’язок. Загибла Наталія тоді три тижні шукала його, нарешті знайшла, їздила до нього, позичила гроші на ліки й одяг братові.

Поховають загиблу родину в середу, 3 травня, в Умані. Допомогти сім’ї можна, переказавши гроші на картку племінниці – дочки брата Карини Барченко 5457 0822 3723 7925.