Мобілізація в Україні 2023: хто отримає відстрочення і кого заберуть першочергово

У ЗСУ поки не спостерігається такої гострої нестачі людей, як в армії Росії.

В Україні від початку повномасштабного вторгнення армії Росії триває мобілізація і воєннний стан. Громадяни у від 18 до 60 років зобов’язані з’явитися за викликом військкомату і стати на облік. Але призвати будуть не всіх, зазначають у Міноборони.

ТСН.ua розбирався, як проходитиме набір мобілізованих 2023 року, кого призовуть насамперед, а хто має право на відстрочення.

Чи посилиться мобілізація – заява Міноборони

Міністр оборони Олексій Резніков розповів, що наразі мобілізація в Україні триває “у спокійному режимі”.

“У нас оголошена мобілізація в лютому від початку цієї навали, і вона не завершена… Як каже головнокомандувач Валерій Залужний, у нас немає такої великої потреби в людях, як у росіян. У нас є потреба у зброї, техніці, оснащенні тощо. Втрати, на жаль, також є. Тому тими, кого ми добираємо, ми поповнюємо втрати наших бойових бригад”, – розповів він.

Міністр також зазначив, що в армію беруть “особливих спеціалістів для тих чи інших завдань”.

“Але в масовій мобілізації станом на сьогоднішній день я не бачу потреби. Утім, звісно, ситуація на фронті може змінитися в будь-який спосіб, у будь-який момент… І тоді буде ухвалюватися рішення РНБО, президентом, ВР, що ми збільшуємо потребу Збройних сил, або для сектору безпеки та охорони нам потрібно більше для мобілізації. Станом на сьогоднішній день у нас такого значного кроку – давайте нову мобілізацію – особисто я не бачу”, – заявив Резніков.

Нещодавно у Міноборони спростували інформацію про нібито нову велику хвилю мобілізації після Нового року. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що продовження мобілізації залежить від перебігу бойових дій. В Україні мобілізацію вже декілька разів продовжували на 90 днів, останнього разу – 21 листопада.

Військовий експерт Олег Жданов пояснив, що в Україні “немає чіткого розмежування – перша хвиля, друга, третя, четверта”.

“Ми мобілізували достатню кількість людей, зараз Міністерство оборони та Генеральний штаб проводять підживлення. Вони допризивають необхідну кількість людей необхідних спеціальностей. Такого поняття, як “хвиля 100-200 тисяч”, не буде. Система налагоджена таким чином, що у Збройних силах достатньо людей, необхідна лише домобілізація у міру потреби”, – розповів він.

Жданов уточнив, що мобілізовані люди воюватимуть до закінчення війни, проте вони не проведуть весь цей час у бою, в окопі, на передовій.

“Зараз чим далі від початку, тим більш організовано працює система ротації військ на передньому краї. Батальйони та роти змінюються, проводиться ротація, Верховна Рада ввела на законодавчому рівні відпустки до 10 діб для кожного військовослужбовця зі складу ЗСУ”, – розповів експерт.

Кого призивають насамперед

До ЗСУ призивають насамперед тих, хто вже має досвід участі в бойових діях, наприклад АТО/ООС. Про це розповів начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

“Звичайно, що у відсотковому співвідношенні більше ми призиваємо загальновійськові спеціальності – стрільців, танкістів, але не можна сказати, що нам не потрібні такі спеціальності, як зв’язківці, шифрувальники тощо. Потреба є в абсолютно всіх спеціальностях, але деяких ми призиваємо більше, деяких менше”, – пояснив Горбач.

Також йде призов громадян, які не проходили військову службу, але ця категорія в обов’язковому порядку направляється на навчання, мінімальний термін – один місяць. Далі залежно від складності спеціальності цей термін може бути набагато більшим.

В Україні законодавством визначені чотири хвилі мобілізації:

Перша хвиля – оперативний резерв, колишні військовослужбовці, які мали бойовий досвід або служили за контрактом.

Друга хвиля (проходить зараз) – військовослужбовці, які в період від 2014 року проходили строкову службу або служили за контрактом.

Третя хвиля – будуть призвані офіцери запасу – військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри вишів.

Четверта хвиля – всі жителі країни, які не мають обмежень за віком і станом здоров’я.

Вручення повісток

Під час загальної мобілізації в Україні чоловікам віком від 18 до 60 років можуть вручати повістки навіть у громадських місцях.

Водночас, виклики до військкоматів за допомогою телефонних дзвінків, СМС, повістки в поштовій скриньці або врученої родичам, не мають юридичної сили для військовозобов’язаних.

На блокпостах військовозобов’язаному можуть вручити повістку, але не мобілізаційне розпорядження.

Зокрема, можуть вручити повістку на уточнення даних в іншому місті, де не приписаний військовозобов’язаний, оскільки перебувати не за місцем прописки, в іншій області  військовозобов’язаний може лише з дозволу військкома або якщо чоловік став на тимчасовий облік за новим місцем проживання.

Відповідальність за неявку на вимогу повістки про уточнення облікових даних — штраф в розмірі від 3400 до 5100 грн. Кримінальна відповідальність настає лише за ігнорування повістки на відправку, що кваліфікується як ухилення від мобілізації.

Хто не може бути примусово мобілізованим

В Україні не підлягають примусовій мобілізації, зокрема, такі категорії громадян:

чоловіки старші 60 років;

визнані непридатними до служби за станом здоров’я;

батьки трьох і більше дітей;

батьки дитини з інвалідністю;

опікуни дитей-сиріт або недієздатних осіб;

народні депутати, співробітники силових відомств, деякі категорії чиновників;

студенти денної форми навчання, наукові та педагогічні працівники;

працівники певних підприємств і установ можуть отримати “бронь” від своїх організацій.

Обсяги бронювання військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, визначаються з урахуванням встановленого для них мобілізаційного замовлення.

Нові правила обліку військовозобов’язаних

Кабмін постановою від 30 грудня затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Подавати відомості про себе для військкомату 2023 року можна буде через “Дію”.

Приймати на роботу або навчання військовозобов’язаного зможуть тільки після надання ним актуального військового квитка (зокрема через “Дію”) або постановки на військовий облік.

Робітники центрів зайнятості повинні будуть збирати інформацію про всіх безробітних, які підпадають під категорію військовозобов’язаних.

Постанова Кабміну передбачає також зміни щодо військового обліку жінок-медиків. Жінки-медики, лікарі, медсестри та фармацевти підлягають встановленню на військовий облік разом із чоловіками. Також встановленню на військовий облік підлягають жінки за їхнім бажанням, якщо їхня спеціальність споріднена з військовою справою або певною військовою спеціальністю.

Проте жінки-лікарі, які станом на 30 грудня 2022 року не стояли на військовому обліку, мають право не ставати на цей облік до 2026 року. Такий часовий проміжок, ймовірно, потрібен, щоб був запроваджений Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних.