Мобілізація в Україні: що зміниться для військовозобов’язаних від 1 грудня

В Україні продовжує діяти режим воєнного стану, тому й надалі є обмеження на виїзд чоловіків віком від 18 до 60 років.

Жодних нових змін до закону «Про мобілізацію» з грудня та постанови Кабінету міністрів України №560 не ухвалено. Тож правила, які визначають порядок призову на військову службу та надання відстрочок, які були встановлені раніше, зберігають свою чинність. Однак є зміни у бронюванні працівників органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями.

Про це розповіла адвокатка, партнерка Grain Law Firm Лідія Карплюк в інтерв’ю «Факти ICTV».

Так, 9 жовтня 2025 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану», який набуває чинності 4 грудня 2025 року. Відповідно до нього критично важливим підприємствам, установам та організаціям дозволили бронювати військовозобов’язаних:

• у яких немає або оформлені неналежним чином військово-облікові документи;
• які не перебувають на військовому обліку;
• які не уточнили персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти);
• які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

І кількість заброньованих не має значення.

Особливості бронювання для порушників правил військового обліку

Для військовозобов’язаних працівників, які мають порушення військового обліку, строк бронювання не може перевищувати 45 календарних днів з моменту укладення трудового договору. Таке бронювання надається лише один раз протягом календарного року.

Цей період призначений для того, щоб працівник усунув усі порушення та врегулював питання, пов’язані з військовим обліком.

Однак саме бронювання не звільняє від адміністративної відповідальності за ст. 210 або 210-1 КУпАП. Якщо немає підстав для оскарження постанови, військовозобов’язаний має сплатити накладений штраф.

Законом також установлено спеціальний строк випробування у трудових договорах для таких працівників — він не може перевищувати 45 днів. При цьому укладення трудових договорів із порушниками військового обліку не вважається порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію для посадових осіб підприємств.

«Наразі таких посадових осіб можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Розмір штрафу становить від 34 000 грн до 59 500 грн.

Кабінет Міністрів України зобов’язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього закону протягом одного місяця з дня його опублікування, тобто до 4 грудня — дати набуття ним чинності.

«Водночас станом на тепер механізм реалізації цих положень Кабмін ще не затвердив», — наголосила правниця.

Нові правила мобілізації та відстрочок для авіаційної галузі

28 жовтня 2025 року Міністерство оборони видало наказ №722, яким затвердило критерії визначення підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу, авіабудівної та космічної сфер як таких, що мають важливе значення для національної економіки.

Адвокатка підкреслила, що до таких підприємств належать ті, що виробляють, ремонтують, модернізують або утилізують озброєння, військову та спеціальну техніку, боєприпаси і їхні складові, а також уповноважені суб’єкти управління державним майном. Підприємство може отримати статус важливого, якщо відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1. Участь у виконанні:

• державного контракту у сфері оборони;
• договору про виробництво озброєння, техніки чи боєприпасів за кошти позабюджетних джерел, включно з благодійними;
• договору на виконання робіт оборонного призначення, укладеного з підприємством, що є головним виконавцем у межах державних цільових програм реформування та розвитку ОПК.

Обов’язкова умова — частка оборонної продукції або робіт має становити понад 50% загального обсягу підприємства за останній звітний період. Це має бути підтверджено державним замовником.

2. Отримання державної фінансової підтримки у вигляді грантів

Відповідно до постанови КМУ № 262 від 8 березня 2024 року.

3. Виконання функцій уповноваженого суб’єкта управління державним майном

Тобто здійснення регулювання, контролю та координації діяльності державних підприємств.

Додаткові критерії

Якщо підприємство не відповідає жодному з перелічених вище пунктів, його можуть визначити важливим для національної економіки, якщо воно:

• бере участь у виконанні державного контракту у сфері оборони;
• залучене до виконання такого контракту за договорами, включно з зовнішньоекономічними;
• включене до електронного реєстру учасників відбору та виконавців держконтрактів;
• реалізує завдання державних програм у сфері авіабудування та космічної діяльності;
• займається виконанням програм розвитку ОПК, упровадженням нових технологій, розширенням виробничих потужностей;
• виробляє товари, виконує роботи чи надає послуги, що використовуються у виробництві оборонної продукції.

Статус визначається на підставі рекомендацій робочої групи, створеної Міністерством оборони, до складу якої входять представники зацікавлених органів влади (за згодою).

«Рекомендації оформлюються протоколом, а рішення про визнання підприємства критично важливим ухвалює Міноборони», — пояснила адвокатка.

У підсумку запроваджено новий механізм визначення підприємств, які є важливими для національної економіки. Це означає, що більше компаній зможуть отримати відповідний статус і, відповідно, забронювати своїх працівників.