Мобілізація в Україні: у Раді хочуть встановити “таксу” на бронювання, які суми обговорюють

Українська влада веде жваві дебати про запровадження економічного бронювання у разі мобілізації.

В уряді України ведуться активні обговорення щодо того, як забезпечити бюджет країни у разі потреби мобілізації.

Виходячи з цих дискусій, дві ключові групи – Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді – запропонували різні підходи до створення так званого “економічного бронювання”.

“І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий та зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували лише тих, хто реально працює “у білу”, і тому їх видно. А щоб усі розуміли, що зараз такий час : або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш в армії.Третього не дано.

Наразі є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння та грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму видатків на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 осіб мають щодня працювати, щоб забезпечити бюджету ці гроші”, – розповів заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.

На Банковій, де знаходиться президентський офіс, кращим варіантом є використання критерію доходу працівників для визначення, хто може бути заброньований. Вони пропонують встановити граничну зарплату від 30 до 35 тисяч гривень на місяць, при досягненні якої роботодавець та працівник будуть зобов’язані сплачувати певну суму податків.

З іншого боку, Ініціативна група, сформована у парламенті, пропонує радикальніший підхід. Вони розробляють проект, що ґрунтується на запровадженні спеціального військового збору, або квазіналогу. Відповідно до цієї пропозиції, роботодавці повинні будуть гарантувати доплату 20 тисяч гривень за кожного працівника, щоб “забронювати” його.

Обидва підходи викликають певні питання та протиріччя.

Підприємці, наприклад, висловлюють побоювання щодо високих сум, які їм доведеться платити за “бронювання” своїх працівників. Вони стверджують, що запропоновані граничні значення доходу недосяжні для багатьох із них.

Проте обидві групи стверджують, що їхні моделі можуть принести значні прибутки до державного бюджету.

За їхніми розрахунками, додаткові надходження можуть становити від 200 до 350 мільярдів гривень на рік, що значно збільшить фінансування оборони країни. Це у свою чергу дозволить зміцнити армію та забезпечити безпеку країни в умовах загрози.

Джерело “Українська правда“.