“Можна кидать в річку з мосту, вони додому попливуть собі”: на Рівненщині місцеві готові до можливого наступу

Місцеві хвилюються, однак не панікують, переконують у військовій адміністрації.

На білоруському рубежі наші військові ще більше укріплюють лінію оборони кордону та населених пунктів і, як можуть, їм допомагають місцеві. По той бік кордону чують військові навчання, на тлі постійної загрози замислюються, чи бува не доведеться таки виїжджати. Лячно і переселенцям, які втікали від війни на Рівненщину, але загроза нападу залишається і там, йдеться в ТСН.

Оселя однієї з найбагатодітніших родин України, де виховували 19 дітей, всього лише в півтора кілометра від кордону. “Все переживаємо день і ніч, того сну нема вже. Куди подітись, що робити, чи їхати, чи сидіти”, – каже багатодітна мама Світлана.

Не раз, кажуть, бачили як з білорусі ракети по Україні летіли. На початку великої війни, щоби рятувати дітей, якщо посунуть загарбники, вже навіть валізи збирали. Зараз пильно слідкують за ситуацією на кордоні, та виїжджатимуть, кажуть, у крайньому разі.

Цей прикордонний край на Рівненщині славиться багатодітними сім’ями, та від початку війни загалом із 4 довколишніх сіл виїхало лише зо 10 родин. Хтось допускає ймовірність, що в разі небезпеки, доведеться лишати домівки. “Звісно, що є переживання. То говорять на те число, то говорять, на те число. Щось буде, там наступ, то все”, – переконана місцева мешканка Оксана.

А хтось каже, попри все залишиться захищати своє. “Будемо охороняти наш кордон, ми налаштовані давно”, – кажуть місцеві чоловіки.

У прикордонному районі Рівненщини від вести живуть 3-річна Настя, її мама, бабуся, і прабабуся. Втікали, щоби не опинитися в російській окупації у рідному Мелітополі. Тепер лячно, кажуть, через ймовірний наступ уже з Білорусі. “Дуже переймаюся, може таке статися чи ні. Божечки, не знаємо, що й думати. Надіємося, що ЗСУ все таки зупинить цю агресію”, – кажуть переселенці.

Місцеві хвилюються, однак не панікують, переконують у військовій адміністрації. Населення ще й побільшало за рахунок тисяч переселенців. Визнають, ймовірність нападу дійсно є, як і майже рік. Та заспокоюють, ситуація контрольована і кордон укріплюють безперестанку. “Ми сьогодні значно підвищили інтенсивність підготовки від лінії оборони до кругової оборони населених пунктів”, – зазначає керівник Сарненської військової адміністрації Олександр Кохан.

Військовим у всьому сприяють місцеві, кажуть старости. За потреби, розповідають, «допоможуть» і небажаним чужинцям, але повернутися швидко додому. “Ми ж краще знаємо тропи, де, які є. Відправило назад їх туда в пакетах. Води багато зараз, можна кидать в річку з мосту, вони додому попливуть собі”, – кажуть місцеві.

То ж радять мати здоровий глузд, не йти і не губити свої життя в Україні.