“Мирний план Трампа” для України зайшов в глухий кут: у The Atlantic пояснили, що пішло не так

Мирні зусилля Трампа розбилися об жорсткі вимоги Кремля й непохитність України. Європейські союзники попереджають про небезпечну стратегію США.

Останні місяці мирні ініціативи Дональда Трампа щодо України перетворилися на політичний маятник. Позиція Білого дому постійно змінювалися — від жорстких вимог Кремля до обіцянок підтримки Києву. Президент США, який неодноразово заявляв, що «покладе край війні за 24 години», визнав складність завдання, але продовжує тиснути на сторони.

Про це пише The Atlantic.

Минулого тижня США підтримали «мирний план» із 28 пунктів, сформований на основі російських вимог. Документ передбачав фактичне визнання американською стороною частини Донецької області «де-факто російською». Україні дали лише декілька днів для відповіді, а посланець Білого дому Ден Дрісколл привіз до Києва ультиматум, який спричинив різку реакцію.

Попри це, Зеленський не відмовився від перемовин. Після обговорень у Женеві найбільш суперечливі пункти були скорочені до 19, але Кремль уже заявив, що не відступить від своїх базових вимог.

Яка позиція Росії

Москва чітко дала зрозуміти: жодних компромісів щодо територій не буде. Це ті самі умови, які Путін озвучив Трампу на саміті в серпні. Європейські партнери США попереджають — план провальний і лише зміцнює впевненість Кремля.

Європейський дипломат наголошує: союзники роками вибудовували стратегію тиску на Росію, а різкі зміни Вашингтона руйнують єдиний фронт.

До ультиматуму Трампа Київ демонстрував оптимізм. Українські сили стримували російський наступ, масово застосовуючи безпілотники, а атаки на нафтопереробні заводи в Росії створювали дефіцит палива. Усередині команди Зеленського вперше за рік з’явилася віра у можливість переломити перебіг війни.

Україна також збільшила власне виробництво озброєнь — уже понад половина зброї на фронті виготовляється всередині країни.

Чому американська дипломатія у хаосі

Зміна тону Білого дому стала різкою. Після успішної угоди в Газі Трамп очікував повторити дипломатичний ефект в Україні. Але всередині його команди — різні погляди. Віцепрезидент Джей Ді Венс наполягав на швидкій угоді, тоді як держсекретар Марко Рубіо наполягав на перевірці реальних намірів Кремля.

Саме Рубіо зірвав запланований саміт Трампа і Путіна в Будапешті, назвавши умови Москви неприйнятними.

США ввели санкції проти «Роснефти» і «Лукойла». Це змусило Китай та Індію скоротити закупівлю російської нафти. Для Києва це був великий дипломатичний успіх.

У відповідь Кремль активізував закулісні контакти, залучивши Кирила Дмитрієва, який просував російський варіант мирної угоди через посередників Трампа.

Після публікації скандального документа Axios у Європі та Україні здійнялася нова хвиля тривоги. План, сформований під впливом Кремля, поставив мирний процес під загрозу.

Наразі доля переговорів залежить від того, чи готовий Путін до реального компромісу. Але РФ наполягає на максимальних умовах, а жорсткі позиції Кремля знову повертають мирні зусилля Трампа у глухий кут.