Митрополит Драбинко: в конфлікт в Лаврі має включитися закон, УПЦ МП загнала себе у глухий кут. Інтерв’ю

30 березня УПЦ МП мала повністю залишити стіни Києво-Печерської лаври, оскільки держава не продовжила догорів оренди з цією релігійною структурою. На останню службу цієї церкви в Лаврі прийшли кількасот вірян. Втім, останні події продемонстрували, що московська церква де-факто відкрито вступила в конфлікт із державою. УПЦ МП подала позов до суду через незгоду розірвання з нею договору оренди й отримала відмову, але полишати стіни київської святині не збирається.

1 квітня СБУ повідомила митрополиту Павлу про підозру по двох статтях Кримінального Кодексу – про розпалювання міжрелігійної ворожнечі та виправдання збройної агресії Росії. Як події розвиватимуться далі? Наскільки великим є “протестний потенціал” вірян УМЦ МП? Як в цій ситуації має вчинити держава і чи загрожує нашій країні ще одна війна – релігійна? На ці запитання в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL відповів митрополит Переяславський та Вишневський Православної церкви України Олександр Драбинко.

– Ви знаєте про останнє рішення Господарського суду Києва. Він відмовив УПЦ МП у позові до Національного заповідника Києво-Печерська лавра. За вашими прогнозами, як події розвиватимуться далі, виходячи з ситуації, що склалася? Як вчинятиме митрополит Павло, як вчинятиме держава?

– Насправді, усе очевидно: Лавра має бути в Українській Православній церкві і перестати бути осередком московської церкви.

Але, якщо митрополит Павло вже вчиняє антидержавні дії і вдається до образ, то передусім його треба притягнути до відповідальності. Владика Павло сьогодні показав істинний лик Московського патріархату з прокльонами і рештою. Сьогоднішній митрополит Павло – це вже не той, який був раніше, недоторканий. Він наголошує на законних підходах до вирішення питання – так от на підставі закону питання і треба вирішувати.

Причому, все це треба робити публічно, щоб це не складалося враження, що нібито існує певна підкилимна гра з метою когось зняти, прибрати, виселити тощо.

Але те, що відбувається сьогодні навколо Києво-Печерської лаври, я прогнозував раніше. Я впевнений, що були можливості вирішити питання раніше і не доводити Лавру до того стану, в якому вона наразі опинилася.

– Як ви оцінюєте, скажімо так, протестний потенціал пастви УПЦ МП, яка сьогодні збирається у Лаврі?

– Ви ж бачите, що цього потенціалу немає.

– Тим не менше, люди збираються. Наприклад, вони перешкоджають роботі комісії Мінкульту та Заповідника. Представників не пропустили до одного з храму Лаври.

– В даному випадку має включитися закон. Митрополит Павло казав про закон, отже, треба застосовувати закон.

– Тобто поліція має застосовувати силові методи?

– Ні, я не казав про те, що мають бути силові методи. Але потрібно поставити до відома голову цієї релігійної організації, адже він має відповідати за те, що відбувається.

– Дійсно, митрополит Онуфрій мовчить у цій ситуації. Що він мав би зробити?

– Як на мене, потрібно було давно зняти і владику Павла, і владику Антонія. Я особисто в липні 2018 року, коли велися розмови напередодні Об’єднавчого собору, просив митрополита Онуфрія провести Помісний собор, але без Новінського і без Антонія, щоб почути реальну думку. Я тоді сказав, що буде Томос, на що владика Онуфрій мені відповів: “В Москві сказали, що ніякого Томосу не буде”. Він показово провів Помісний собор лише 2022 року.

Ця церковна організація загнала себе у глухий кут. У неї немає бажання вирівняти навіть ті нюанси, які можна було б вирівняти.

Отже, єпископат УПЦ МП не прийшов на зустріч із президентом Порошенком 2018 року в Українському домі, на так званій нейтральній території, щоб обговорити майбутнє православ’я в Україні. Натомість УПЦ МП провела свій не запланований раніше собор. Як бачимо, закон бумерангу існує і діє – сьогодні вони вимушені спуститися з “Олімпу” і просити аудієнції в глави держави. Поведінка священноначалля УПЦ МП виглядає абсолютно неконструктивною.

– Останнє запитання – щодо Почаївської лаври. Як ви бачите долю цієї святині?

– Мабуть, подібною до долі Києво-Печерської лаври. Але там, швидше за все, будуть певні відмінності. Зокрема, владика Володимир фактично вистроїв нову Лавру з Преображенським собором в московському стилі, побудовано готельний корпус тощо. Як я розумію, все нове, що було побудовано, залишиться за громадою Почаївської лаври. А старі корпуси, мабуть, повернуть до Кременецько-Почаївського заповідника.

– Чи можемо ми сподіватися на те, що у нас не буде іще однієї війни – релігійної?

– Є певні особи, які можуть очолювати подібні рухи, але з урахування того, що такі рухи антидержавні, що наразі в Україні військовий стан, така діяльність має присікатися згідно чинного законодавства. Війна, якщо вона потенційно і можлива, то вона має бути унеможливлена державою.

Є структури, які покликані до того, щоб знати, що відбувається в державі. Зокрема, і в релігійному середовищі.