На фронті батько накрив собою пораненого сина: перед смертю закликав цінувати життя

Батько накрив собою сина під час ворожої атаки, чим врятував його життя, пожертвувавши своїм.

Нерідко на фронті можна побачити близьких родичів, які воюють пліч-о-пліч, ризикуючи власним життям, аби врятувати близьку людину. Так, 9 квітня на Донеччині загинув Ігор Руденко, який пішов на війну разом зі своїм старшим сином Ренатом. Ігор накрив собою сина під час бою, чим врятував його життя, пожертвувавши своїм. ТСН

Історію героїчної сім’ї розповідають “Факти”.

Ігор і Ренат Руденки з Вінничини воювали біля Новобахмутівки Донецької області, мужньо відбиваючи ворожий наступ. Під час чергової атаки росіян Ігор накрив власним тілом від уламків свого сина Рената. Таким чином він врятував хлопцеві життя, але сам загинув.

Деталі героїчної і водночас трагічної історії розповів молодший брат Рената Олександр Руденко.

За його словами, батько долучився до старшого сина на фронті, аби оберігати.

“На третій день повномасштабного вторгнення брат Ренат заявив, що піде воювати добровольцем. До цього він проходив строкову службу в армії, тому досвід певний мав. Почувши це, тато заявив, що не пустить його самого, то ж пішов із ним”, – говорить молодший син.

Деталі бою

Руденки охороняли одну із важливих трас у напрямку Авдіївки. 8 квітня там був важкий стрілецький бій. А наступного дня, 9 квітня, трасою почали рухатися російські танки. Позиції українських військових росіяни обстрілювали ракетами.

Першим отримав поранення Ренат — снаряд поцілив йому у праву ногу та розірвався. Осколки поцілили у ліву кінцівку. Батьков, дізнавшись про поранення сина, прибіг на місце.

“Брат вже не міг сам йти. Тут знову почався бій. Тато лишився із Ренатом, заявивши побратимам, що хай би це коштувало йому життя, але він не залишить свою дитину”, — розповідає Олександр.

Чоловіки намагалися відповзти до укриття, але росіяни запустили дрон.

“Зрозумівши, що можливе влучання, батько прикрив собою брата… Ренат відчув лише удар в плече. Дивиться — тато на ньому лежить поранений. Батько сказав, що не відчуває лівої сторони. Він був ще певний час при тямі. Мав міцне серце, яке до останнього билось в його грудях. Вмираючи, тато встиг сказати Ренату, щоби він вижив та цінував своє життя, бо воно безцінне. Брат почув, що наближається російська піхота, й це би означало одне — його теж вб’ють. Із почуттями болю та розпачу він цілував вже мертвого тата, стискав його руку, яка холонула, й прощався із ним. А сам змушений був відповзти далі, щоб вижити”, — зі сльозами говорить хлопець.

Зараз Ренат Руденко перебуває у шпиталі в Дніпрі. Його госпіталізували з великою крововтратою, права нога була розірвана на шматки, в лівій — поранення коліна та стегна.

Загиблому Ігореві Руденку у травні б мало виповнитись 51 рік.